Участь голови правління ГО Спілка геологів України Ганни Лівенцевої у Міжнародній весняній школі та конференція «Європейські виміри сталого розвитку» (Еразмус+)

< Повернутися

26 квітня 2019, 13:24

Міжнародна весняна школа та міжнародна науково-практична конференція «Європейські виміри сталого розвитку». Доповідь голови правління Спілки геологів України Лівенцевої Г.А. – Просвітницький екологічний проект "Надра земні, надра духовні". Учасниками заходів стали понад 120 осіб з різних міст України, Чеської Республіки, Швеції та Німеччини, серед яких були представники професорсько-викладацького складу та студентства, бізнесу та громадських організацій.


У рамках Школи та Конференції було представлено біля 50 доповідей з актуальних питань Європейської стратегії сталого розвитку, циклічної економіки, економічних, соціальних та екологічних викликів сталого розвитку. За одностайною думкою учасників, захід суттєво збагатив їх як теоретичними знаннями так і практичними навичками щодо сучасних підходів до стратегії сталого розвитку у ЄС та викликів у цій царині для України.

Просвітницький проект «Надра земні, надра духовні» спрямований на формування екологічного світогляду школярів. Через шкільну та позашкільну екологічну освіту можна і треба поступово впливати на вирішення гострих екологічних і соціальне-економічних проблем, що постають перед сучасною Україною. З метою залучення шкільної молоді у сферу наук про Землю у 2012 р. Громадською організацією «Спілка геологів України» (ГО СГУ) був заснований освітній проект «Надра земні, надра духовні», який передбачає у різноманітних формах доносити до дитячо-юнацької аудиторії екологічні та природничі знання, а також проводити профорієнтаційну роботу.

Основними складовими проекту є: дитячі наукові конференції та читання, присвячені видатним українським вченим-природничникам; лекторій в Київському палаці дітей та юнацтва; міські та загальноукраїнські вікторини та польові олімпіади; екскурсії до природничих музеїв та профільних навчальних закладів; семінари для вчителів, методистів та голів районних методичних об'єднань вчителів географії; викладання експериментального спеціалізованого курсу «Основи геології» у школах м. Києва. У 2017 р. проведено Геоквест «Природні багатства України» з наголосом на унікальності та неповторності природних ресурсів України, однаковій важливості усіх її регіонів для розбудови економіки країни. Ще один вид змагання – GEOFEST, де команди учасників проходять цікаві випробування на декількох етапах (локаціях). Під час заходу діти отримують нові знання про багатства українських надр, зокрема, про горючі корисні копалини; пізнають цікаве з історії нафтогазовидобутку на території України; перевіряють власні знання з природознавства та історії під час наукових вікторин; проявляють творчі здібності на всіх етапах; пригадують, де і як використовуються нафтопродукти, та, врешті-решт, відчувають себе працівниками нафтогазовидобувного підприємства. Творча майстерня запросила учасників спробувати свої здібності в малюванні нафтою та вугіллям. В рамках Геофесту працює фотовиставка, присвячена історії українського нафтогазовидобутку, на історичній локації діти мають можливість тримати в руках справжню гасову лампу (як вона виглядала 165 років тому!). GEOFEST має профорієнтаційні цілі та виконує першочергові просвітницькі завдання, а саме – формування еколого-природничого світогляду підлітків. Загалом було проведено понад 50 заходів для учнівської молоді, наставників та батьків. Партнери проекту: Навчально-науковий інститут «Інститут геології» Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Інститут геологічних наук НАН України; Геологічний музей Національного науково-природничого музею НАН України; Департамент освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); Інститут післядипломної педагогічної освіти імені Бориса Грінченка; Київський палац дітей та юнацтва; Національний еколого-натуралістичний центр.

Реалізація проекту «Надра земні, надра духовні» передбачає не лише розширення професійного світогляду учнів, а й отримання ними уявлень про нескінченну різноманітність нашого світу, тісний взаємозв'яззок і взаємозалежність усіх форм життя в планетарному масштабі. Школярі дізнаються про вплив на природу не тільки людства загалом, а й кожної окремо взятої особистості, а також про можливі віддалені наслідки як виробничої, так і природоохоронної діяльності людини. Такі знання необхідні новому поколінню для побудови більш гармонійного суспільства, яке не буде конфліктувати і боротися з природними явищами, а навчиться уникати руйнівних катаклізмів, узгоджуючи свою діяльність з законами Природи. Природничий (геолого-екологічний) напрям наук про Землю є надзвичайно чутливим до соціально-політичних змін у суспільстві та державі, тому важливо усвідомлювати необхідність підготовки ґрунту для формування нових поколінь дослідників та захисників природи.

Суспільство ХХІ-го століття зіштовхується з безпрецедентними викликами у забезпеченні потреб у ресурсах (зокрема, енергії, корисних копалин, прісної води) та екологічному довкіллі. У ХХІ столітті природничі знання тяжіють до гуманітарного аспекту, що полягає у вивченні причинно-наслідкових зв’язків між геологічними явищами та діяльністю людини. Розвиток міцних природничих знань на базі освітніх закладів та наукових досліджень допомагає вирішувати проблеми раціонального природокористування, забезпечувати економічне зростання і енергетичну стабільність, а також суспільний добробут. Постійне інвестування в такі знання дасть змогу Україні відігравати одну з провідних ролей у вирішенні глобальних проблем Європи і світу.