З ініціативи Всеукраїнської громадської організації «Спілка геологів України» 25 травня 2000 р., в м. Києві відбувся перший в історії нашої держави З’їзд геологів України, на якому було обговорено нагальні питання реформування геологічної галузі в умовах ринкової економіки.
Рішення з’їзду, особливо схвалення Концепції реорганізації геологічної галузі «Геологія і розвідка надр у 2000-2005 роках», яка була підтримана Кабінетом Міністрів України, стали потужним імпульсом подальшого розвитку української геології.
МІНІСТЕРСТВО ЕКОЛОГІЇ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
ДЕПАРТАМЕНТ ГЕОЛОГІЇ ТА ВИКОРИСТАННЯ НАДР
КОНЦЕПЦІЯ РЕОРГАНІЗАЦІЇ ГАЛУЗІ «ГЕОЛОГІЯ І РОЗВІДКА НАДР»
Вступ
Перед галуззю «Геологія і розвідка надр» і Міністерством екології та природних ресурсів на 2000-2005 рр., як і в попередні роки, стоять завдання щодо вирішення стратегічно важливих для держави питань з інтенсивного розвитку мінерально-сировинної бази України, які передбачені Програмою діяльності Кабінету Міністрів України «Реформи заради добробуту» та програмами і концепцією розвитку мінерально-сировинної бази України.
Реалізація зазначених програм забезпечить збільшення видобутку вуглеводнів, дасть можливість розвідати великі родовища золота, самородної міді, алмазів, рідкісних та рідкісноземельних металів, а також родовищ нікелю, хрому, молібдену, нетрадиційних високоефективних для використання в аграрному секторі видів мінеральної сировини – фосфоритів, глауконіту, сапоніту тощо.
За оцінками вчених, експортні можливості мінерально-сировинного комплексу можна збільшити в півтора – два рази, скоротивши водночас імпорт мінеральної сировини на 60-70% (без вуглеводнів). Це позитивно вплине на стан зовнішньоекономічного торговельного балансу держави.
Розрахунки показують, що для виконання зазначених програм буде потрібно 6-8 млрд грн. Бюджетного фінансування для цього недостатньо, особливо враховуючи, що стан галузі, починаючи з 1990 р., характеризується поступовим поглибленням кризових явищ за всіма напрямами діяльності геологічних підприємств. Суттєво зменшилися обсяги фінансування геологорозвідувальних робіт.
Критичної межі набуло фізичне та моральне старіння основних фондів, які упродовж останніх 10 років практично не оновлювались.
З об’єктивних та суб’єктивних причин у галузі склалася значна диспропорція між обсягами геологорозвідувальних робіт та наявними виробничими потужностями і чисельністю працюючих, що призвело до невиправданих витрат на утримання виробничих баз, соціальних інфраструктур, робочої сили.
Обсяги геологорозвідувальних робіт у галузі знизилися до рівня, за якого вкрай проблематично забезпечити мінімально потрібні темпи відтворення мінерально-сировинної бази держави.
У 1995-2000 рр. у галузі проводилися роботи зі створення сприятливих умов для застосування ринкових методів господарювання, суттєво змінено способи та форми управління геологорозвідувальним виробництвом.
Проте для забезпечення більш високих темпів переходу геологічних підприємств на ринкові методи господарювання і досягнення на цій основі вагоміших результатів потрібна більш інтенсивна подальша робота з їх реорганізації.
- Основні передумови реорганізації геологічних підприємств та галузі в цілому
- Передумови загального характеру
Галузь «Геологія та розвідка надр» охоплювала весь спектр геологічної діяльності держави від проведення наукових і регіональних досліджень до детальної розвідки родовищ корисних копалин та їх підготовки для експлуатації. У галузі були створені орган державного управління геологорозвідувальним процесом і потужні геологічні підприємства, які проводили геологічні дослідження.
Підготовлені для експлуатації родовища корисних копалин передавалися державним видобувним підприємствам, що створювало передумови для фінансування геологорозвідувального виробництва з бюджету країни.
У зв’язку з тим, що впродовж 1991-1999 рр. стан економічних та соціальних процесів в Україні визначався поглибленням кризи з подальшою деформацією структурних пропорцій економіки, фінансування геологорозвідувальних робіт у повному обсязі за рахунок коштів держбюджету стало неможливим. Галузь не мала змоги нарощувати мінерально-сировинну базу потрібними темпами.
За період проведення економічної реформи в державі суттєво змінилися форми управління геологорозвідувальними роботами, організаційні та виробничі структури підприємств. Однак процес цей в галузі ще не завершився, і вона перебуває тепер у глибокому кризовому стані. Через постійне скорочення бюджетних асигнувань істотно знизилися обсяги робіт з геологічного вивчення та розвідки надр. Достатньо навести лише той факт, що у 1999 р. підприємствами Геолкому було пробурено лише 7,4 тис. м пошуково-розвідувальних свердловин на нафту і газ та 74 тис. м – на вугілля, рудні й нерудні корисні копалини, тоді як у 1990 р. ці показники становили, відповідно, 345,2 тис. м і 1537 тис. м, тобто зменшились, відповідно, у 47 та 21 раз.
Десять років тому в Україні щорічний фонд нафтогазоперспективних об’єктів поповнювався 30-35 структурами. До 1999 р. їх кількість зменшилася до 11. На початку 1990-х років коефіцієнт відкриття родовищ сягав 50%. Нині він знизився до 14%. Водночас починаючи з 1994 р. видобуток нафти й газу в країні почав перевищувати приріст їх запасів.
У 1970-х роках в Україні щорічно видобувалося понад 14 млн т нафти й конденсату та майже 70 млрд м3 газу. На початку 1990-х ці показники становили, відповідно, 4,9 млн т і 24,4 млрд м3 газу. Нині щорічно видобувається нафти з конденсатом лише 3,8 млн т, а газу – близько 17 млрд м3. За відсутності належного поповнення запасів та відкриття нових родовищ і надалі відбуватиметься суттєве зменшення обсягів видобутку нафти й газу.
Значне зменшення обсягів геологорозвідувальних робіт, хронічна невиплата заробітної платні та її низький рівень, важкі умови праці призвели до відчутного відтоку спеціалістів, що негативно відбилося на фаховому рівні галузі. Заробітна платня працівників геологічних підприємств становить 160-180 грн. Професія геолога стала непрестижною, а отже, чекати поповнення галузі молодими енергійними фахівцями за таких умов безпідставно.
За всіма ознаками спостерігається системна криза геологічного виробництва в країні. Наслідок – зниження результативності та ефективності геологічних досліджень, конкурентоспроможності геологічних підприємств, майже катастрофічний стан матеріально-технічної бази, значна моральна й фізична зношеність основних фондів.
Збереження державної форми власності та існуючої системи управління на всіх етапах геологорозвідувального виробництва за умови неспроможності держави фінансувати нормальне проведення пошуково-розвідувальних робіт за рахунок бюджету сприяло недостатньо ефективному управлінню геологорозвідувальним виробництвом.
Контролюючими органами підтверджено, що чинний механізм розподілу бюджетних асигнувань не завжди забезпечує чітке визначення напрямів їх використання та прозорість руху коштів.
Не завжди прозорим є процес надання права видобування корисних копалин на родовищах, розвіданих та підготовлених до експлуатації коштом держави. Ліцензії на видобування корисних копалин у ряді випадків надавалися не на конкурентних засадах і без відповідного інформаційного супроводу. Механізм видачі ліцензій і надалі залишається бюрократичним та непрозорим.
- Передумови, створені в ході реорганізації галузі у 1995-2000 рр.
Станом на 01.01.95 р. Держкомгеології було підпорядковано 41 підприємство, установа та організація.
Протягом 1995-1997 рр. більшість допоміжних та обслуговуючих підприємств було перетворено на відкриті акціонерні товариства, колективи або товариства з обмеженою відповідальністю. На кінець 1997 р. 14 таких підприємств вийшли зі сфери управління Держкомгеології. Їх приватизація не призвела до якихось негативних наслідків у роботі галузі. Це цілком природно, оскільки більшість з них працювали на потреби геологічної галузі Союзу. Для України їх потужності були завеликі, а враховуючи те, що геологічні підприємства останніми роками фінансувалися лише на рівні 24-30% потреб, то забезпечити заводи галузі повним обсягом робіт вони, безперечно, не могли.
У 1997 р. лише 10% загальних обсягів робіт заводів припадало на замовлення геологічних підприємств галузі.
Нині можна констатувати, що приватизовані підприємства самостійно забезпечували вирішення виробничих та соціальних питань, а центральний орган виконавчої влади значно скоротив їх фінансування з держбюджету. Якщо фінансування геологічних підприємств поліпшиться, вони зможуть збільшити обсяги замовлень на заводах та в конструкторських бюро.
У зазначений період було ліквідовано два державних геологічних підприємства: ДГП «Надра», ДГП «Еконорма».
До 1997 р. державні геологічні підприємства здійснювали лише підготовчі роботи до реорганізації та реструктуризації. Наприкінці 1996 р. було розроблено, а у квітні 1997 р. затверджено колегією Держкомгеології концепцію реорганізації та підготовки до приватизації геологічних підприємств, яку було покладено в основу Постанови Кабінету Міністрів України від 06.07.97 р. за №1242 «Про реорганізацію галузі «Геологія і розвідка надр». Ця постанова надала Держкомгеології державну підтримку в проведенні заходів з реорганізації галузі та усунула низку труднощів організаційного порядку.
На виконання зазначеної постанови у 1998 р. – першому кварталі 2000 р. реорганізація геологічних підприємств відбувалася шляхом укрупнення частини підприємств, а також розподілу підприємств на суто геологічні та виробничі.
З п’яти державних геологічних підприємств було виділено підрозділи, які здійснювали регіональні геологічні дослідження, і на їх базі створено п’ять державних регіональних геологічних підприємств. Три державні – геологічні підприємства, з яких було виділено регіональні геологічні підприємства, - було перетворено на відкриті акціонерні товариства (ВАТ «Донбасгеологія», ВАТ «Луганськгеологія», ВАТ «Північукргеологія«), а два інші (ДГП «Чернігівнафтогазгеологія» та ДГП «Полтавнафтогазгеологія«) перебувають у стадії передприватизаційної підготовки. У ході реструктуризації державних геологічних підприємств на базі відокремлених структурних підрозділів створено чотири самостійні підприємства (ДГП «Горліврозвідка», ДП «Геотехсервіс», ДП «Агрогеофізика», ДП «Житомирбуррозвідка»), одне з яких уже приватизоване (ДП «Геотехсервіс»), а три інші включені до плану-графіку приватизації на 2000 р. ДГП «Причорноморгеологія» після укрупнення та ліквідації частини структурних підрозділів було перетворене на державне регіональне геологічне підприємство.
Концепцією 1996 р. передбачалося, що в разі приватизації підприємств галузі 25% або 50% акцій мають залишатися у державній власності для забезпечення більшого впливу Держкомгеології на їх стабільну роботу та недопущення перепрофілювання. Проте, враховуючи, що забезпечення такого впливу могло здійснюватися шляхом виділення коштів з держбюджету на виконання якихось видів геологорозвідувальних робіт, а також, що фінансування з бюджету різко зменшилося і виділяти певні кошти на виконання додаткових робіт стало неможливим та недоцільним, дійшли згоди, аби не ускладнювати хід робіт з приватизації підприємств, – не залишати у власності держави частини акцій підприємств. Тому у статутному фонді чотирьох новостворених ВАТ не передбачено державної частки.
Допомога ВАТ у постприватизаційний період здійснювалася тільки регіональними геологічними підприємствами шляхом їх залучення до виконання геологорозвідувальних робіт на договірній основі.
Усього за цей період було створено шість державних регіональних геологічних підприємств та чотири відкриті акціонерні товариства, запропоновано до приватизації чотири підприємства і два – до передприватизаційної підготовки.
Крім того, функції регіональних робіт з геологічних досліджень було надано трьом геологічним підприємствам, які Постановою Кабінету Міністрів від 30.06.98 р. за № 987 було перетворено на казенні підприємства.
З метою підвищення ефективності та результативності наукових прогнозів і геологічних досліджень, впливу науково-дослідних робіт на виявлення стратегічно важливих для економіки та безпеки держави родовищ корисних копалин, удосконалення та розвитку мінерально-сировинної бази, концентрації наукового потенціалу галузі і коштів та зосередження геологічних досліджень на найбільш перспективних та пріоритетних напрямах робіт протягом четвертого кварталу 1999 р. та першого кварталу 2000 р. було проведено реорганізацію науково-дослідних організацій шляхом приєднання до Українського державного геологорозвідувального інституту двох інших науково-дослідних інститутів (УкрДІМР і ДНД ІТБ). На 31.05.00 р. у галузі функціонує один науково-дослідний інститут – Український державний геологорозвідувальний інститут з місцем базування у Києві. Український державний проєктний інститут «Укрдіпрогеолбуд» включено до плану-графіку приватизації у 2000 р. і з 01.10.00 р. він приватизуватиметься.
Після проведення реорганізації, за станом на 31.03.00 р., у сфері управління Геолкому залишилося 27 підприємств, установ та організацій, з яких 12 не підлягають приватизації відповідно до Закону України від 07.07.99 р. за № 847-ХІУ. Подано пропозиції щодо включення ще чотирьох підприємств до переліку тих, які не підлягають приватизації. Два підприємства приватизації не підлягають у зв’язку з тим, що їх діяльність спрямована на геологічне вивчення надр згідно із Законом України «Про Державну геологічну службу». У стадії приватизації та передприватизаційної підготовки перебувають сім підприємств, а зміну форм власності ще двох підприємств буде проведено у 2000-2001 рр.
За станом на 01.01.00 р. кількість підприємств у галузі скоротилася (порівняно з 1995 р.) на 14%, а чисельність працюючих – на 45,4%.
Концепцією 1996 р. передбачалося організаційне оформлення Державної геологічної служби, для чого було потрібно створити законодавчу основу її формування та функціонування. Наприкінці 1990-х років було підготовлено проєкт Закону України «Про Державну геологічну службу України», який було ухвалено та видано 04.11.99 р. за № 1216-ХІУ.
У зв’язку з тим, що реорганізацію геологічних підприємств не було завершено, сформувати остаточний склад Геологічної служби України станом на 01.01.00 р. було неможливо, хоча більшість підприємств, які мають входити до цієї служби, уже визначено. Протягом 2000 р. буде завершено реорганізацію геологічних підприємств і сформовано повний склад Державної геологічної служби України.
Протягом 1999 р., поряд з реорганізацією геологічних підприємств, у два етапи було реорганізовано центральний орган виконавчої влади з геологічного вивчення та використання надр. Спочатку Указом Президента України від 13.03.99 р. за № 250/99 «Про зміни в системі центральних органів виконавчої влади» Державний комітет України по геології і використанню надр (Держкомгеології України) був перетворений на Комітет України з питань геології та використання надр (Геолком України), якому було надано статус «іншого центрального органу виконавчої влади» і діяльність якого координував Кабінет Міністрів України через Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України.
У грудні того ж року Указом Президента України від 15.12.99 р. за № 1573/99 «Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади» Геолком України увійшов до складу цього Міністерства як Департамент геології та використання надр. Низку функцій з економічних (планування, фінансування, бухгалтерський облік), кадрових питань та адміністративно-господарського обслуговування сконцентровано у спеціалізованих департаментах Міністерства.
Проведення реорганізації Держкомгеології та Геолкому України і пониження їх статусу спочатку призвело до певних труднощів у вирішенні організаційних питань, питань фінансування підприємств тощо. Це ж спричинило уповільнення темпів реорганізації геологічних підприємств і галузі в цілому, оскільки керівництву Міністерства потрібен певний час на визначення свого ставлення до напрямів реорганізації та винесення рішення щодо них.
Глибина проведення реорганізації в геологічних підприємствах суттєво відрізнялася за ступенем розподілу функцій регіональних геологічних підприємств та суто виробничих підприємств. У деяких регіональних геологічних підприємств залишилися функції, які мали б виконувати виробничі підприємства. Це значною мірою стосується ДРГП «Північгеологія» і дещо меншою – «ПричорноморДРГП» та «СхідДРГП». Найбільш витримано принципи розподілу функцій в «ДонецькДРГП». Тобто, в ДРГП «Північгеологія» є певні резерви для подальшого вдосконалення і спрощення виробничої та організаційної структури.
На першому етапі реорганізації перебувають ДГП «Полтавнафтогазгеологія», ДГП «Чернігівнафтогазгеологія», «ПолтавДРГП» і «ЧернігівДРГП». Так, «ПолтавДРГП», «ЧернігівДРГП» не перебрали на себе всіх функцій, обов’язків та прав, які належали державним регіональним геологічним підприємствам, не прийняли, відповідно, у ДГП «Полтавнафтогазгеологія» та ДГП «Чернігівнафтогазгеологія» належного обладнання, баз, потрібних для створення достатніх виробничих потужностей, які могли б забезпечити виконання функцій регіональних геологічних підприємств у повному обсязі.
ДГП «Полтавнафтогазгеологія» і ДГП «Чернігівнафтогазгеологія» залишили за собою низку функцій, які мають виконувати регіональні геологічні підприємства, не провели достатньої реструктуризації. Ці підприємства нині перебувають на стадії передприватизаційної підготовки, а також звільнилися від тягаря непотрібних для їх виробничої діяльності обладнання, виробничих баз тощо.
Водночас слід забезпечити проведення повного розподілу функцій, обладнання, інших виробничих потужностей між ними та державними регіональними геологічними підприємствами «ПолтавДРГП» та «ЧернігівДРГП».
У ході реорганізації галузі було надано статус «казенних підприємств» трьом геологічним підприємствам: ДГП «Південукргеологія», ДГП «Кіровгеологія» та ДГП «Південекогеоцентр». Два з них (КП «Південукргеологія», КП «Кіровгеологія») проводили реструктуризацію та реорганізацію лише в межах кожного підприємства. Але нині цього замало. Створилася така ситуація, за якої багато структурних одиниць КП «Південукргеологія» фінансуються за рахунок коштів державного бюджету в дуже незначних обсягах і забезпечені роботою завдяки договорам з підприємствами геологічної та інших галузей. У зв’язку з тим, що вони виконують значні обсяги непрофільних робіт, є нагальна потреба у створенні на їхній базі самостійних підприємств з подальшою їх приватизацією та одночасним більш глибоким розподілом функцій регіонального геологічного підприємства та зосередженням їх у КП «Південукргеологія».
Назріла потреба у перегляді та перерозподілі функцій і обсягів робіт між підрозділами КП «Кіровгеологія». Слід передбачити виділення з його складу підрозділів основного виробництва та тих, що виконують роботи сервісного характеру. На базі сервісних підрозділів створюються самостійні підприємства, частину з яких доцільно в подальшому приватизувати, виходячи з характеру виконуваних робіт та ступеня їх впливу на діяльність підрозділів основного виробництва.
На базі підрозділів основного виробництва може бути створено одне або декілька підприємств з проведення пошукових та геологорозвідувальних робіт щодо стратегічно важливої для держави сировини згідно з профілем роботи цього КП.
До третього казенного підприємства (КП «Південекогеоцентр») приєднано структурні підрозділи ДГП «Кримгеологія», які виконували переважно регіональні геологічні та еколого-геологічні дослідження. Нині тут зосереджено функції регіонального геологічного підприємства з пошуків твердих корисних копалин, води, нафти й газу. Крім того, до його складу увійшли бази відпочинку, пансіонати, які було побудовано на кошти геологічної галузі і призначено головним чином для відпочинку та оздоровлення працівників геологічних підприємств. У подальшому реорганізація КП «Південекогеоцентр» буде обмежуватися проведенням внутрішньої реструктуризації та можливим виділенням з його складу пансіонатів і баз відпочинку.
У ДГП «Кримгеологія» проведено більшість заходів з підготовки до приватизації. Підрозділи, що виконують регіональні геологічні дослідження, та пансіонати передано до КП «Південекогеоцентр». Роботи з приватизації цього підприємства розпочнуться 1 липня 1999 р.
Реорганізація ДГП «Укргеофізика» звелася до приєднання до нього в період з 1996 р. по 2000 р. геофізичних підприємств та структурних одиниць, що виконували геофізичні дослідження у складі геологічних підприємств. Кардинальних змін виробничих, організаційних структур у цьому підприємстві не відбулося. Тут нині сконцентровано геофізичні дослідження вуглеводневої сировини та більшість досліджень твердих корисних копалин.
Більшість обсягів припадають на роботи, які виконуються за договорами з підприємствами негеологічної галузі. Обсяг робіт, які виконуються на потребу геологічної галузі, коливається в межах 10-30%. Це підприємство внесене до переліку таких, що не підлягають приватизації і мають статус стратегічно важливих для економіки держави. Зважаючи на характер виконуваних робіт, їх обсяги та напрямки, зазначене підприємство потребує нагальної реорганізації.
Свого часу зі складу ДГП «Укргеофізика» було виділено Балаклійську експедицію з геофізичних досліджень у свердловинах, і на її базі створено Державне геофізичне підприємство «Балаклія-промгеофізика», в обсягах робіт якого 80-90% припадає на роботи, які це підприємство виконує за договорами з газо- та нафтовидобувними підприємствами. Воно відірване від основного підприємства з геофізичних досліджень, яке визначає технічну та технологічну політику проведення геофізичних робіт і яке може проводити певну кооперацію між своїми структурними одиницями, надавати їм потрібну фінансову і технічну допомогу. Для обох цих підприємств характерним є виконання обсягів робіт за договорами з видобувними підприємствами, тому й підходи до їх подальшої реорганізації ідентичні.
Внутрішню реструктуризацію проводило і ДГП «Західукргеологія», що розглядалася як підготовча до проведення його реорганізації. Реструктуризація здійснювалася шляхом укрупнення структурних одиниць та структурних підрозділів підприємства, переходу до виконання непрофільних робіт, зокрема видобування нафти, газу та інших корисних копалин, виконання робіт за договорами з нафтогазовидобувними підприємствами тощо.
Це підприємство, як ніяке інше, потребує першочергової реорганізації, що викликано не лише проблемами галузі, а й тим, що існує принципова домовленість стосовно приєднання підрозділів, які виконують геологорозвідувальні роботи на нафту й газ, до НАК «Нафтогаз України». Для цього потрібно на базі структурних одиниць, що проводять геологічні дослідження на вуглеводневу сировину, створити самостійне підприємство, провести його корпоратизацію і вже потім визначити порядок приєднання підприємства до НАК.
Це питання стосується також ДГП «Чернігівнафтогазгеологія», ДГП «Полтавнафтогазгеологія» та ДГП «Кримгеологія».
ДГП «Геосервіс» проводило реорганізацію шляхом приєднання окремих структурних підрозділів геологічних підприємств. Воно виконувало різноманітні й часом несумісні за своїм характером функції, а саме: геологічні дослідження, централізоване забезпечення геологічних підприємств обладнанням, устаткуванням, трубами, централізоване придбання матеріалів та обладнання, певний обсяг робіт з сервісного обслуговування підприємств тощо. Названі функції не пов’язані якимось технологічним процесом, загальною ідеєю і більш нагадують штучне поєднання різнопланових напрямів робіт.
Реорганізацію Державного інформаційного геологічного фонду ДГП «Геоінформ» було проведено шляхом виділення з його складу науково-дослідних підрозділів з геологічних досліджень та приєднання їх до Українського державного геологорозвідувального інституту. Подальша реорганізація проводитиметься шляхом внутрішньої реструктуризації.
Реорганізація Державної комісії України по запасах корисних копалин та Державної комісії з експертизи геологічних проєктів та кошторисів у 1995-2000 р. не проводилася, оскільки вони виконують специфічні, належні тільки їм функції, які мають здійснювати відділені від підприємств підрозділи.
- Передумови загального характеру
- Принципи реорганізації управління галуззю «Геологія і розвідка надр»
Реорганізація підприємств у 1995-2000 рр. не створила передумови для подальшого їх функціонування в умовах проведення в країні адміністративної реформи, метою якої є поетапне створення такої системи державного управління, що забезпечить становлення України як високорозвинутої правової держави з високим рівнем життя, соціальної стабільності та демократії, і дозволить їй стати впливовим чинником у Європі та світі. Якісно вдосконалена система виконавчої влади має позитивно впливати на хід та наслідки проведення інших радикальних перетворень у нашому суспільстві – насамперед економічної реформи, особливо з тих питань, де велике значення мають методи та форми державного регулювання та контролю, тобто здійснення організуючого впливу на ті сфери в галузі суспільного життя, які вимагають певного втручання держави шляхом використання повноважень виконавчої влади. Водночас державне управління здійснюється і за межами функціонування виконавчої влади, наприклад, на рівні державних підприємств, установ та організацій. Важливою складовою системи державного управління є управління державним сектором економіки України, до якого належать геологічні підприємства і галузь в цілому. Удосконалення системи управління стане основним завданням реорганізації, яку планується провести в галузі в 2000-2005 рр.
Суть реорганізації полягає у знятті суперечностей між вимогами ринку та традиційними діями підприємства. Зміна господарської системи вимагатиме перегляду основ господарювання і управління на кожному підприємстві. Системну трансформацію мають пройти всі підприємства, щоб довести свою спроможність пристосовуватися до ринкових умов, налаштувати професійний менеджмент і визначити нову стратегію розвитку.
Реорганізація здійснюватиметься, виходячи з таких принципів.
- Поділ повного циклу геологорозвідувальних робіт на два підцикли.
Це випливає з того, що геологічні підприємства сьогодні виконують як регіональне вивчення територій, так і пошукові та розвідувальні роботи. Вони не тільки прогнозують перспективи наявності корисних копалин, а й визначають розміри їх запасів, проводять детальну розвідку родовищ, передають їх видобувним підприємствам, тобто виконують повний цикл геологорозвідувальних робіт. Цим організація роботи в галузі принципово відрізняється від організації роботи геологічних служб держав з ринковою економікою, де держава, як правило, проводить регіональне геологічне та геофізичне вивчення територій, прогнозування наявності корисних копалин. Пошуки та розвідку виконують видобувні підприємства, тобто повний цикл геологорозвідувальних робіт поділено на два підцикли.
Такий поділ має сенс і з економічного погляду, оскільки регіональні роботи з вивчення територій фінансуються за рахунок державних коштів, а розвідувальні – приватного капіталу.
- Створення Державної геологічної служби України як дійової та ефективної системи управління геологічною галуззю, контролю за процесами користування надрами та формування національної політики в забезпеченні власними енергоносіями і мінерально-сировинними ресурсами.
Державну геологічну службу складають підприємства, діяльність яких передбачає виконання робіт, що мають стратегічне значення для економічної безпеки держави, а також підрозділи підприємств, які за родом своєї діяльності володіють геологічною інформацією, що згідно з чинним законодавством України є власністю держави.
Державна геологічна служба України включає спеціально уповноважений центральний орган з геологічного вивчення та використання надр (Міністерство екології та природних ресурсів), державні підприємства, установи та організації, які проводять геологічне вивчення надр, забезпечують реалізацію державної політики у надрокористуванні, здійснюють планомірне проведення регіональних геологічних досліджень, пошуків та розвідки стратегічно важливих корисних копалин, накопичення та зберігання геологічної інформації про надра, встановлення кондицій на мінеральну сировину для підрахунку запасів корисних копалин, проведення наукових досліджень у сфері геологічного вивчення та використання надр, координують та здійснюють геологічний контроль за роботою всіх суб’єктів геологічної діяльності.
Департамент з геології і розвідки надр як структурний підрозділ Міністерства екології та мінеральних ресурсів координує діяльність підприємств, що працюють у сфері геологічного виробництва.
- Створення структур, функціонуючих на ринковій основі, шляхом перетворення державних геологічних підприємств виробничого характеру на відкриті акціонерні товариства.
Перетворення державних підприємств шляхом їх акціонування є найпростішим, найменш болісним і найбільш прийнятним для централізованого регулювання з боку Міністерства екології та природних ресурсів. Постійне збільшення уже на стадії підготовки до приватизації обсягу робіт за договорами з підприємствами геологічної та інших галузей, а також визначення їх реальних обсягів, напрямів, якими підприємство зможе займатися після акціонування, сприяють досягненню належного рівня рентабельності його роботи
Слід врахувати, що в державній власності можуть залишатися акції тільки тих підприємств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави.
Підприємства, які надають геологорозвідувальні послуги ДРГП, мають акціонуватися, перейти на самофінансування та отримувати бюджетні кошти лише за окремими конкретними замовленнями Державної геологічної служби. Отже, приватизовані підприємства перетворюються з бюджетних на платників податків, які будуть водночас працювати на поповнення державного бюджету та самостійно вирішувати всі виробничі питання.
- Виділення зі складу державних підприємств, які підлягають приватизації, відособлених структурних одиниць, надання їм статусу юридичної особи і проведення подальшого їх акціонування.
Це дозволить структуризувати підприємства за напрямами їх діяльності, надати їм більшу самостійність щодо пошуку видів та обсягів робіт, більш гнучко й ефективно провести процес акціонування.
- Підвищення концентрації обсягів регіональних геологічних робіт, що сприятиме зростанню ефективності та результативності їх проведення.
- Надання пріоритетності укладанню угод (договорів) регіональними геологічними підприємствами на виконання геологорозвідувальних робіт у перші два-три роки після реорганізації. Реалізація цього принципу дозволить підтримати новостворені підприємства і сприятиме ефективному їх функціонуванню у постприватизаційний період.
- Забезпечення зростання питомої ваги регіональних геологічних та геофізичних досліджень у загальному обсязі робіт, що виконуватимуться державними регіональними геологічними підприємствами. Це допоможе сконцентрувати основну увагу регіональних геологічних підприємств саме на виконанні геологічних досліджень, результативнішому пошуку родовищ корисних копалин.
Послідовне втілення цього принципу сприятиме зосередженню у сфері управління Міністерства екології та природних ресурсів лише ті державні геологічні та геофізичні підприємства, в обсязі робіт яких переважають регіональні геологічні та геофізичні дослідження. Це також створюватиме умови для цільового використання державних коштів, наданих на проведення геологорозвідувальних робіт.
- Забезпечення науково-технічного переоснащення геологічного виробництва, що є однією з основних умов для виходу з кризового стану, який склався останнім часом, та нормального його функціонування в майбутньому.
Викладені вище підходи до реформування базуються на досвіді реорганізації геологічних підприємств у 1995-2000 рр. та засадах функціонування геологічної галузі, вироблених світовою практикою.
- Поділ повного циклу геологорозвідувальних робіт на два підцикли.
- Напрями та заходи з реорганізації геологічних підприємств у 2000-2005 рр.
Виходячи з принципів реорганізації геологічних підприємств та галузі, які викладено вище, а також з досвіду та стану проведення реформування в галузі, передбачається проведення таких заходів.
- У відповідності до положень Закону України «Про Державну геологічну службу України» та з урахуванням ходу проведення реорганізації пропонується включити до складу цієї служби геологічні підприємства й організації згідно з Переліком.
- Протягом 2000 р. має бути остаточно визначено функції, права і обов’язки Департаменту геології та використання надр щодо координації роботи геологічних підприємств, його місця та ролі у визначенні напрямів геологорозвідувальних робіт, порядку та обсягів фінансування геологічних підприємств, призначенні та звільненні перших керівників геологічних підприємств, організацій та установ, напрямів реорганізації підприємств. Тим самим визначено передумови для активізації реформування галузі та геологічних підприємств.
Для забезпечення ефективнішої роботи геологічних підприємств пропонується надати Департаменту, поряд з передбаченими в проєкті положеннями про нього, ще й такі права та повноваження:
- визначати напрями геологічних та геофізичних досліджень і обсяги геологорозвідувальних робіт;
- визначати обсяги фінансування геологічних підприємств, організацій та установ з державного бюджету;
- визначати напрями реорганізації підприємств та здійснювати управління майном, що перебуває у державній власності;
- проводити підбір кандидатур на посади перших керівників геологічних підприємств, організацій та установ, призначення та звільнення яких здійснюється лише за поданням керівника Департаменту;
- здійснювати координацію виробничої та господарської діяльності геологічних підприємств, організацій та установ. Вирішення усіх питань, пов’язаних з виробничою та господарською діяльністю, відбувається за погодженням з керівником Департаменту.
- Враховуючи важливість питань, які вирішує Державна акціонерна холдингова компанія «Укргеолреммаш», пропонується реалізувати заходи із сприяння належного функціонування зазначеної Компанії.
- У зв’язку з тим, що окремі ДРГП взяли на себе виконання частини функцій суто виробничих підприємств, провести інвентаризацію функцій, які виконує ДРГП, визначити серед них не властиві такому підприємству, встановити структурні підрозділи, що їх виконують, виділити їх зі складу регіонального підприємства та створити на їх базі самостійне підприємство (підприємства). У подальшому здійснювати підготовку зазначених підприємств до приватизації. Після чого вони пропонуватимуться для включення до плану-графіку приватизації на 2001 р.
- Беручи до уваги, що «ПолтавДРГП» та «ЧернігівДРГП» не повністю перебрали на себе функції, обов’язки та права державних регіональних геологічних підприємств, не прийняли відповідного обладнання, виробничих баз для забезпечення виконання ними функцій регіональних підприємств у повному обсязі, а відповідно, ДГП «Полтавнафтогазгеологія» та ДГП «Чернігівнафтогазгеологія» залишили зазначені функції та обладнання за собою, пропонується завершити протягом червня-липня 2000 р. перерозподіл функцій та обладнання і провести прийом-передачу потрібного майна в червні-липні поточного року.
- Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29.04.99 р. за № 349-р, ДГП «Чернігівнафтогазгеологія» та ДГП «Полтавнафтогазгеологія» до 1 липня 2000 р. зобов’язані провести передприватизаційну підготовку підприємств. Керівникам підприємств та підрозділів Департаменту належить взяти під контроль хід виконання цього розпорядження.
- Структурні одиниці частини геологічних підприємств проводять непрофільні види робіт, обсяги яких сягають 80-95% загального обсягу виконуваних цими підрозділами робіт. Це свідчить про недоцільність їх утримання у складі державних геологічних підприємств та про наявність умов для їх можливої приватизації. У зв’язку з цим передбачається:
- вивести зі складу КП «Південукргеологія» п’ять структурних одиниць і на їх базі створити самостійні підприємства та підготувати їх до приватизації з тим, щоб у першому півріччі 2001 р. перетворити на відкриті акціонерні товариства;
- на базі структурних підрозділів КП «Кіровгеологія», які виконують роботи сервісного характеру, створити самостійні підприємства, частину з яких підготувати до приватизації, виходячи з характеру виконуваних робіт та ступеня їх впливу на результати роботи підрозділів основного виробництва.
Реорганізації КП «Південукргеологія» та КП «Кіровгеологія» передує узгодження з Кабінетом Міністрів України питань, пов’язаних з проведенням цих робіт згідно з чинним законодавством.
- Нині більшість робіт з геофізичних досліджень сконцентровано в ДГП «Укргеофізика». Виняток становлять роботи, які здійснюють ДГП «Балаклія-промгеофізика» та структурні підрозділи з геофізичних досліджень ДРГП «Північгеологія».
Питома вага робіт, що виконує ДГП «Укргеофізика» для потреб галузі «Геологія та розвідка надр», становить 20-30% загального обсягу робіт. Цей фактор є передумовою для проведення розподілу обсягів робіт у відповідності до джерел фінансування та закріплення їх за новоствореними підприємствами різних форм власності. Для реалізації цього потрібно визначити оптимальні технології та сучасні види техніки, які мають застосовуватися в геологічній галузі для проведення геофізичних досліджень. Для цього потрібна оптимальна кількість структурних одиниць ДГП «Укргеофізика», які будуть проводити геофізичні дослідження в геологічній галузі та їх раціональне територіальне розташування з урахуванням наявності виробничих баз і кадрового потенціалу відповідного регіону. На базі цих підрозділів будуть створені державні регіональні геофізичні підприємства з регіональних геофізичних досліджень на нафту, газ та тверді корисні копалини.
На базі решти структурних одиниць передбачається створення самостійних підприємств з геофізичних досліджень, які буде акціоновано та приватизовано.
- ДГП «Балаклія-промгеофізика» підлягатиме приватизації. Пропозиції з цього питання будуть подані ФДМУ на розгляд і узгодження у третьому кварталі 2000 р. Фондом буде визначено терміни проведення приватизації цього підприємства.
- ДГП «Західукргеологія» – це одне з підприємств, яке не було реорганізовано в попередні роки. Тому вже з червня 2000 р. передбачається проведення його реорганізації шляхом поділу на два підприємства: Західне державне регіональне геологічне підприємство «ЗахідДРГП» та Державне виробниче підприємство «Карпатнафтогазгеологія». Останнє буде перетворене на відкрите акціонерне товариство і приватизоване.
Реорганізація буде проводитися у два етапи. Виділення ДРГП і ДВП – це перший етап. На другому етапі зі складу ДРГП буде виділено структурні підрозділи, що виконують роботи з буріння свердловин та інші геологорозвідувальні роботи, і на їх базі створено самостійне підприємство, яке підлягатиме в подальшому приватизації.
- Штучне поєднання у складі ДГП «Геосервіс» підрозділів, не пов’язаних єдиною метою, не може бути основою для тривалого функціонування цього підприємства. Передбачається виділення з його складу трьох структурних підрозділів за основними напрямами їх діяльності та створення на їх базі самостійних підприємств з подальшою їх приватизацією або приєднанням двох підрозділів до підприємств, зі складу яких вони свого часу були виділені. У ході підготовки до приватизації ДГП «Геосервіс» слід вилучити його з Переліку об’єктів державної власності, що не підлягають приватизації.
- Станом на 01.05.00 р. у галузі функціонують два науково-дослідні інститути: Український державний геологорозвідувальний інститут (УкрДГРІ) та Український державний проєктний інститут «Укрдіпрогеолбуд». Останній з 01.10.00 р. розпочне приватизацію. Реорганізацію Українського державного геологорозвідувального інституту буде зведено до виділення з його складу Кримського відділення і створення на його базі самостійного науково-дослідного інституту з пошуку золота, алмазів та інших видів твердих корисних копалин, а також до перегляду статусу відділень, укрупнення підрозділів, концентрації наукових досліджень за їх напрямами в спеціалізованих лабораторіях та відділах.
Крім того, передбачається включення у 2000 р. до складу УкрДГРІ Державної комісії з експертизи геологічних проєктів і кошторисів.
- З метою проведення своєчасної приватизації ДП «Горліврозвідка», ДП «Агрогеофізика», ДП «Житомирбуррозвідка», ДГП «Кримгеологія» та інституту «Укрдіпрогеолбуд» передбачається надання зазначеним підприємствам методичної та практичної допомоги з питань підготовки до приватизації та її проведення.
- З метою об’єднання зусиль регіональних, казенних геологічних підприємств для підвищення результативності їх виробничої, господарської, економічної, фінансової та соціальної діяльності, а також забезпечення координації зазначених видів діяльності, розробки та практичної реалізації спільних проєктів і програм з питань геологічних досліджень, захисту прав і спільних інтересів у різних організаціях та установах, розвитку зв’язків з вітчизняними та зарубіжними інвесторами протягом 2000 – першого півріччя 2001 р. буде створено державний концерн з геологічних досліджень «Укргеологія» (або інші об’єднання підприємств).
- З метою підвищення ефективності геологорозвідувальних робіт по нафті й газу Міністерством екології та природних ресурсів разом з НАК «Нафтогаз України» опрацьовується питання щодо можливості передачі до складу НАК «Нафтогаз України» виробничих геологічних підприємств, що входять до сфери управління Міністерства екології та природних ресурсів і проводять роботи з буріння свердловин та інших геологічних досліджень на замовлення ДРГП. Реалізація цього заходу дасть можливість забезпечити геологічні підприємства стабільними обсягами робіт та потрібними робочими місцями. Щоправда, існує загроза, що газо- та нафтовидобувні підприємства після реалізації цього заходу перестануть проводити відрахування за виконані раніше геологорозвідувальні роботи (за ставками відрахувань), що може призвести до катастрофічного зниження обсягів надходження коштів до державного бюджету за виконані геологорозвідувальні роботи. А це, в свою чергу, може спричинити зменшення обсягів фінансування геологорозвідувальних робіт.
Опрацювання цього питання проводитиметься протягом червня-липня 2000 р., після чого буде ухвалено рішення щодо доцільності приєднання зазначених геологічних підприємств до НАК «Нафтогаз України». Якщо не буде знайдено узгодженого рішення, яке б задовольнило і Міністерство, і НАК «Нафтогаз України», згадані геологічні підприємства буде запропоновано для акціонування і приватизації у 2000-2001 рр.
Доцільність і необхідність реорганізації геологічних підприємств і галузі в цілому підтверджено та обґрунтовано ходом її проведення у 1995-2000 рр. Реалізація положень Концепції дозволить значно підвищити ефективність геологорозвідувальних робіт, збільшити обсяги приватизації, зменшити потребу в коштах з державного бюджету на утримання геологічних підприємств і проведення геологорозвідувальних робіт.
Подальше реформування прямо залежить від економічних можливостей держави, причому цей фактор здатний внести у темпи проведення реформаторських заходів суттєві корективи, зважаючи на те, що обсяги фінансування геологорозвідувальних робіт є основним чинником, який сприяє чи не сприяє процесу ефективного проведення реорганізації галузі.
Концепцію ухвалено на І З’їзді геологів України, 25 травня 2000 р., м. Київ