Напередодні Першої світової війни Російська імперія переживала період бурхливого економічного піднесення (1909-1913 роки). До неї входила більшість українських земель, окрім Галичини, Буковини та Закарпаття, що були в склади Австро-Угорщини. Цей економічний підйом супроводжувався піднесенням ролі геологічних досліджень, необхідних для пошуку та розвідки неорганічних та органічних корисних копалин - металевих руд (особливо заліза та марганцю) і камяного вугілля (для металургії та енергетики), нафти, фосфатів (для потреб сільського господарства), мінеральних солей (для хімічного виробництва), будівельної сировини, запасів питних і технічних вод та ін.
Потреби геологічного забезпечення сприяли інтенсивному розвитку геологічних робіт та організацій, виникненню наукових шкіл, які групувалися навколо геологічних кафедр природничих відділень фізико-математичних факультетів університетів, при політехнічних та гірничих інститутах, а також у загальнодержавних структурах -”РАН” (Російськой академии наук), “Геолкому” (заснований у 1882 році), “КЕПСі” (Комісії з вивчення природних виробничих сил Росії, організованій в 1915 році за ініциативи академіка В. І. Вернадського).
Стосовно України це були Харківський, Київський та Новоросійський (в Одесі) університети, Катеринославський гірничий та Київський політехнічний інститути. Окрім цих орагнізацій, багато геологів-українців працювало в “Геолкомі”, “РАН” та “КЕПСі”.
Напередодні Першої світової війни Україна мала потужний науковий і виробничий геологічний потенціал. Тому й не дівно, що саме українські геологи стали ініціаторами створення першого фахового обʼєднання, свого роду профспілки геологів Російської імперії.
Ініціатором цієї історичної події став харківський геолог, редактор “Ежегодника по геологии и минералогии России” Микола Йосипович Криштафович, професор Інституту сільського господарства і лісництва (він займався четвертинною геологією). Це відбулося в 1916 році, під час Першої світової війни, коли багато геологів мобілізували на фронт з метою забезпечення інженерних потреб діючих військ (побудова укріплень, мостів, пошук питних вод та ін.).
Вчений мотивував необхідність створення Спілки геологів, яку пропонував назвати “Русским Геологическим Обществом” з метою обʼєднання зусиль геологів Російської імперії для вирішення важливих наукових і виробничо-промислових завдань, які загострилися у звʼязку з викликами світової війни. Він же розробив і проєкт Статуту “Русского Геологіческого Общества”, доповнений в співробітництві з професорами Д. М. Соболєвим (Харків) та В. І. Лучицьким (Київ).
Проєкт Статуту було надіслано геологам головних геологічних центрів Російської імперії (1 лютого 1916 р.).
15 березня 1916 року група харківських геологів (всього 23 особи, в тому числі Микола Криштафович і професори Д. М. Соболєв та ін.) розробили новий варіант Статуту, назвавши його “харківським”. При цьому, пропонувалося змінити назву організації на “Общество Русских Геологов”.
На місцях було проведено збори, і після обговорення другого варіанту Статуту на імя М. Й. Крифтафовича надіслали свої міркування та зауваження геологи Києва, Одеси, Катеринослава, Москви, Казані, Варшави, Ростова-на-Дону, Смоленська (група фронтових геологів), Петрограда - тодішньої столиці держави, де на той час була сконцентрована найбільша громада науковців, а також окремих геологів з Петрограда, Москви, Томська, Воронежа, Херсона, Юрʼєва, Катеринослава, Батумі. Всього ж обговорення Статуту, за наявними в нас даними, брали участь 186 геологів з усіх регіонів Російської імперії.
21 березня 1916 року в Петрограді, в приміщенні “Геологічного комітету” під голосуванням професора Ф. Ю. Левінсон-Лессінга відбулася багатолюдна нарада столичних геологів (70 прізвищ, в тому числі такі авторитети, як О. О. Борисяк, В. І. Вернадський, О. П. Карпінський, Д. І. Мушкетов, Є. С. Федоров, О. Є. Ферсман та ін.). На цьому велелюдному форумі був присутній і сам Микола Йосопович Криштафович, спеціально приїхавши із Харкова. Ініціатором зібрання став академік О. П. Карпінський, який і відкрив його. Потім з доповіддю виступив М. Й. Криштафович, виклавши свою ідею створення “Общества Русских Геологов”.
Нарад після конструктивного обговорення підтримала ідею, зазнавши в постанові першим пунктом: “Потребность в объединении геологов признана единогласно”.
У постанові зборів Київських геологів від 17 жовтня та 18 грудня 1916 року (в листі Лучинскього до Криштафовича від 30 січня 1917 року) зазначалось:
Глубокоуважаемый Николай Йосифович!
Посылаю Вам постановление Киевских геологов с большим запозданием, так как болел и не мог лично это сделать раньше... Искренне преданный Вам В. Лучицкий.
- Объединение всех русских геологов признано необходимым.
- Для выработки форм и способов обединения в согласии с выяснившимися потребностями в нем, Собрание признает необходимым созыв Всероссийского Съезда Геологов или Съезда делегатов от высших учебных заведений и ученых учреждений.
- Собрание полагает, что “Ассоциация Русских Естествоиспытателей и Врачей” представляет собою слишком громоздкое учреждение, обнимающее большое количество научных дисциплин и громадное число членов, и уже по этим причинам не в состоянии в достаточной степени полно, своевременно и быстро удовлетворять специальные интересы, задачи и нужды , назревающие у геологов в настоящее время.
- Собрание считает единственно правильным в целях объединения русских геологов основание специального Русского Геологического Общества, которое в особенности:
- способствовало бы наиболее полному использованию всех научных геологических сил страны для разрешения проблем научного геологического изучения России;
- содействовало бы развитию и распространению геологических знаний в России;
- создавало бы благоприятные условия для геологических работ в различных провинциальных центрах России.
- Устав нового Общества должен быть в окончательной форме выработан на Всероссийском Съезде Геологов или делегатов.
- Собрание считает чрезвычайно существенным включение в устав Общества пунктов о том, что Общество осуществляет свои цели преимущественно путем созыва двоякого рода ежегодных Съездов:
- зимних - для обсуждения научных докладов;
- летних - для экскурсий и связанных с ними докладов.
- Так как потребность в создании Общества, объединяющего всех русских геологов, особенно остро чувствуется в провинции вследствие разрозненности имеющихся в ней геологических сил, лишенных специальной организации, Собрание считает, что в целях возможно более широкого приобщения провинциальных геологов к новому Обществу необходимо включение в устав его пункта о праве открытия на местах отделений на подобие Императорского Русского Географического Общества.
- При выработке устава необходимо принять все меры к проведению в нем принципа децентрализации.
- Собрание постановляет обратиться к академикам А. П. Карпинскому, В. И. Вернадскому, Н. И. Андрусову и А. П. Павлову с просьбой об устройстве в мае месяце 1917 года в Петрограде или где будет удобно по условиям момента Всероссийского съезда Русских Геологов или делегатов.
П. Я. Армашевсий
В. И. Лучицкий
В. Н. Чирвинский
Л. А. Крыжановский
Е. В. Оппоков
Г. С. Буренин
В. П. Смирнов
В. В. Ризниченко
В. В. Дубянский
П. М. Короневич
Б. Л. Личков
М. М. Архангельская
Е. П. Миловская
А. В. Красовский
В. Д. Рабчевский
Н. Н. Лоташевский
П. И. Грищинский
С. Г. Коклик
И. Р. Кобецкий
В. Лучицкий
Здавалося, що до створення “Общества Русских Геологов” залишилося всього один крок, але безжальний молох кривавої світової війни вносив свої правки. Економічні проблеми, а потім революційні заворушення 1917 року, зречення царя, наростання суспільного безладу, поразки на фронтах зірвали плани геологів.
Спілка геологів України, якій в 2010 році виповнилося десять років з часу заснування, шануючи славні традиції своїх попередників, вважає, що 1916 рік був початком обʼєднання українських геологів в єдину професійно-наукову організацію, створену з метою вивчення скарбів надр рідної землі.
