Чому геологія така важлива?

Геологія – це наука про структуру та історію Землі. Вона забезпечує ресурсами населення та промисловість, охоплює майже всі сфери діяльності та, завдяки нашій глибокій базі знань, освіті та дослідженням, допомагає зрозуміти, як жити на нашій планеті більш гармонійно.

Геологія (часто в ширшому сенсі, ніж просто наука про Землю) – це вчення про структуру нашої планети та про процеси, які впродовж довгої історії Землі впливали та впливають на її формування. Більшість ресурсів, від яких залежить життєдіяльність населення та розвиток промисловості у Європі, зокрема енергія, корисні копалини та їжа, залежать від геології. Ціла низка життєво необхідних видів робіт залежить від геології: управління виробничими відходами; інженерія для спорудження будівель, доріг, дамб, тунелів та інших великих інфраструктурних проєктів; а також вирішення широкого спектру проблем щодо навколишнього середовища, насамперед забруднення земель промисловим виробництвом. Робота геологів із вивчення стихійних лих і небезпек має важливе значення для забезпечення готовності до них та пом'якшення їхніх наслідків. Охорона чистої доступної питної води та надання різноманітних екологічних послуг залежать як від знання основ геології регіону, так і від різноманіття поведінки води у поверхневих процесах. Майбутнє безпеки енергопостачання в Європі значною мірою спирається на геологічні знання у найрізноманітніших контекстах – від видобутку ресурсів до використання надр для зберігання двоокису вуглецю і радіоактивних відходів.

Докази взаємодії між зміною навколишнього середовища і еволюцією життя протягом сотень мільйонів років дають геологам цінну інформацію щодо змін, які спричиняються під час спалювання горючих корисних копалин, а також іншого впливу людської діяльності на довкілля. Геологи також впливатимуть на процеси зниження об’ємів викидів вуглецю при спалюванні горючих корисних копалин, помістивши їх туди, звідки вони видобуті, – у надра. У той час, коли ми тільки починаємо повністю розуміти наш вплив на планету, ресурси стають все дефіцитнішими, а людство численнішим. Оскільки ми прагнемо жити більш стабільно і справедливо, геологи розробляють цілісний погляд на використання ресурсів, на відходи і побічні продукти і на нашу складну взаємодію з надрами, ґрунтами, морем, повітрям та життям, які разом утворюють Земну систему.

Розуміння та надання всіх цих ресурсів і послуг залежить від висококваліфікованих і підготовлених геологів наукових і промислових кіл, які спираються на розвиток міцних геологічних знань , набутих у школі та вищих навчальних закладах. У Європі, зокрема і в Україні, є потужна геологічна науково-дослідна база, яка має фундаментальне значення для розуміння процесів Землі та майбутніх екологічних проблем. Постійне інвестування в геологічні знання та наукові дослідження сприятиме економічному зростанню і дасть змогу Європі відігравати одну з провідних ролей у вирішенні глобальних проблем.

Геологія в економіці

Геологія відіграє істотну роль в багатьох сферах економіки. Економічне зростання і стабільність, а також суспільний добробут, потребують надійного постачання енергії та мінеральних ресурсів, забезпечення питною водою, а також безпечного та сталого виробництва продуктів харчування. Все це буде залежати від постійних інвестицій в технології, інфраструктуру, освіту та підвищення кваліфікації.

Виявлення та вилучення геологічних ресурсів є життєво важливими для ВВП країни, податкових надходжень та економічного зростання. Використання сировини для промислових або споживчих продуктів і процесів, а горючих корисних копалин для отримання енергії, лежать в основі нашого процвітання і є основою економіки. Видобуток нафти, газу, вугілля та будівельних і промислових мінералів становить значну частину ВВП європейських країн. Ринкова капіталізація компаній видобувних галузей на європейських фондових біржах у 2012 була більш, ніж 2,3 трлн €.

Ретельна оцінка попиту, пропозиції і витрат (як фінансових, так і екологічних) на ці товари вкрай важлива для ефективного економічного планування та прийняття рішень. Європейські та світові мінеральні статистичні дані, створені Британською геологічною службою, відіграють важливу роль у вирішенні цього завдання. ЄС визначив список критичної мінеральної сировини, споживання якої може стати "вузьким місцем" та обмежити економічне зростання. Наприклад, зростає попит на рідкісноземельні елементи (РЗЕ) за рахунок їх застосування у низьковуглецевих технологіях та високотехнологічних проєктах, які використовуються для виробництва плазмових екранів, зокрема і медичної візуалізації, гібридних транспортних засобів.

У майбутньому, коли ресурси будуть обмежені, ми гостріше відчуємо наслідки їхнього подальшого видобутку і використання. Зростатиме чисельність світового населення, яке слушно очікуватиме на більше процвітання і більш справедливий доступ до ресурсів, що спричинятиме додатковий тиск на вже "напружений" ланцюг "вода-енергія-їжа". Труднощі щодо надійного і сталого забезпечення водою і енергією поглиблюються у зв'язку зі зміною клімату. Зростання попиту на ці ресурси матиме значні наслідки як для сільського господарства, так і для енергетично- та водомістких галузей промисловості, таких як гірничодобувна промисловість і будівництво.

Поява всіх цих проблем може вплинути на ослаблення економічного статусу-кво. Але це також дає можливості для інновацій, пов'язаних із підтримкою майбутньої економічної стабільності та зростання. Здійснюючи постійні інвестиції в інфраструктуру, наукові дослідження й підвищення кваліфікації та створення правильного середовища, щоб стимулювати появу й розвиток інновацій, Європа може стати одним із світових лідерів у галузі високотехнологічних і екологічно чистих технологій та їх застосування. Роботу з радіоактивними відходами та геологічний секвестр вуглецю необхідно здійснювати по всьому світу, тому що ми прагнемо декарбонізувати нашу енергетичну систему, надаючи можливості для розвитку вітчизняних технологій, знань і досвіду, так, що в кінцевому рахунку вони можуть бути експортовані за кордон. Європейські високорозвинені наукові дослідження і сектор вищої освіти також орієнтуються на отримання провідного місця в глобальній економіці знань.

Енергія

Зволікання у переході до низьковуглецевої економіки неможливі. Однак, коли нам вдасться ця зміна, ми ще багато років будемо залежати від горючих корисних копалин. Геологічні знання необхідні на кожному етапі енергетичного циклу – від знаходження енергоресурсів до їх безпечного і надійного видобутку та використання, а також подальшої утилізації або повторного використання відходів.

Щоби задовольнити свої майбутні потреби в енергії, Європа має вирішити потрійну проблему: різко скоротити викиди CO2, щоб уникнути небезпечної зміни клімату; забезпечити безпеку постачання; доставити енергію за доступною ціною промисловим підприємствам і споживачам.

Горючі корисні копалини

Горючі корисні копалини продовжуватимуть складати важливу частину енергетичного балансу Європи, принаймні, протягом наступних кількох десятиліть. Нетрадиційні види горючих корисних копалин, такі як сланцевий газ, сланцева нафта і метан вугільних пластів, потенційно можуть зробити вагомий внесок у наш енергетичний баланс, коли ми почнемо їх розробляти. Якщо ми не будемо розвивати наші внутрішні ресурси горючих корисних копалин, ми станемо більш залежними від імпорту палива, що може негативно вплинути на нашу енергетичну безпеку. Більша частина електрики в Європі, як і раніше, генерується в результаті спалювання вугілля.

Сланцевий газ

Вуглеводні (нафта і газ) утворюються з органічної речовини, відкладеної мільйони років тому в шарах осадових порід, які потім були піддані впливу температури та тиску. У "традиційних" резервуарах нафта і газ мігрують з місця, де вони були сформовані, у пастку з непроникним шаром – покришкою. Коли газ утворений і збережений у непроникних сланцях і не може далі мігрувати, то він не видобувається з використанням звичайних методів буріння (і, отже, називається "нетрадиційним" джерелом).

Зараз є можливість для вилучення сланцевого газу економно, використовуючи горизонтальне буріння і гідророзрив пласта, в якому використовуються вода, пісок і невеликі кількості хімікатів, щоб утворити тріщини в породі, які дадуть можливість газу вільно текти. Геологічні знання є дуже важливими для пошуку покладів сланцевого газу, а також для усвідомлення і запобігання можливим ризикам, пов'язаним з видобутком. Наприклад, індукуванню сейсмічності або забрудненню водоносного горизонту через поганий стан свердловин.

Геологічний секвестр вуглецю

У середньостроковій перспективі горючі корисні копалини відіграватимуть значну роль, тому необхідно вжити термінових заходів, щоб уникнути небезпечної зміни клімату в результаті викидів CO2. Геологічний секвестр вуглецю може досягнути цієї мети, працюючи в досить широкому масштабі, шляхом схову CO2 під землею.

Геологи вже працюють над пошуком і технічним вдосконаленням місць, придатних для зберігання. Наприклад, природні резервуари нафти і газу, що виснажуються, є зараз найперспективнішими для зберігання вуглецю. Далі основним завданням геологів буде контроль витоків СО2 та моніторинг підземних деформацій.

Інші джерела енергії

Відновлювані джерела енергії відіграють все більшу роль в енергетичній системі, оскільки ми рухаємось до декарбонізованої економіки. Глибоке розуміння геології того, що нас оточує, та того, що в нас під ногами, має важливе значення при будівництві різних об’єктів відновлюваної енергетики, зокрема вітрових електростанцій, гребель, геотермальних та припливних електростанцій. У склад багатьох видів сировини, необхідних для поновлюваних джерел енергії, таких як вітрові турбіни, гібридні двигуни і сонячні батареї, входить критична сировина (рідкісноземельні елементи), виявлення та безпечне вилучення якої спирається на геологічні дослідження та залежить від кваліфікованих працівників.

Ймовірно, ядерна енергія займатиме вагому частину в майбутній структурі енергетики. Це залежить від надійного джерела урану – відновної уранової руди, видобуток якої є економічно вигідним. Але, зно́в-таки, все залежить від результатів геологічних досліджень. Нам потрібно створити безпечну та довгострокову утилізацію радіоактивних відходів з існуючих атомних електростанцій, навіть якщо нові не будуть побудовані. У більшості європейських країн політика уряду з ядерної енергетики повинна спрямовуватись на захоронення цих відходів у геологічних сховищах.

Геологічне захоронення радіоактивних відходів

Геологічне захоронення – це ізоляція відходів у підземному сховищі, побудованому в придатній для цього гірській породі, як правило, на глибині від 200 до 1000 м, з гарантією, що ніякі шкідливі радіоактивні речовини не досягнуть поверхні. Це багатобар'єрний спосіб розміщення відходів в інженерних і відсипних тунелях, де шари порід забезпечують додатковий бар'єр, щоб зберегти радіонукліди в пастці протягом десятків тисяч років. Різні гірські породи можуть бути придатні для сховищ – граніти, глини і солі. Пошук відповідних місць буде залежати від взаємодії і партнерства з місцевими громадами, а також від геологічних чинників. Геологи відіграють важливу роль у визначенні місць для створення та облаштування потенційних сховищ.

Геотермальна енергія

Деякі європейські країни мають чудовий потенціал для розвитку високотемпературних джерел геотермальної енергії, як для вироблення електроенергії так і для забезпечення тепла. Навіть у тих областях, де породи на глибині не такі гарячі, є можливість для набагато більш широкого використання радіаторів і геотермальних теплових насосів, з використанням менших перепадів температур поблизу поверхні. Сучасні системи опалення, що використовують тепло з надр землі, можуть до 10% знизити викиди CO2. Розробка цих систем вимагає геологічних знань для знаходження і перевірки геотермальної потужності та знання будови надр землі для проєктування і спорудження необхідної інфраструктури.

Вода

Постачання безпечної та високоякісної прісної води є життєво важливим для людини. У Європі та в усьому світі геологи допомагають задовольнити цю потребу шляхом вивчення руху води і поведінки водоносного горизонту, а також визначення та зменшення рівня забруднення води.

Водна безпека

Прісна вода на поверхні землі існує як частина більш широкої системи, що охоплює ґрунтові води, океани, води в атмосфері та воду, яка зберігається у вигляді льоду.

В Європі понад 75% громадського водопостачання одержується з ґрунтових вод, що є важливим, але хитким ресурсом, який потребує ефективного управління. Решта води отримується з поверхневих вод – річок, озер та морів

Рівень підземних вод змінюється залежно від місцевих опадів, швидкості інфільтрації (швидкість, за якою земля здатна поглинати воду) і обсягу. У деяких місцях ґрунтові води є фактично не відновлюваними джерелами прісної води, оскільки час, необхідний для поповнення водоносних горизонтів, може варіювати від кількох сезонів до багатьох тисячоліть.

Що таке підземні води?

Підземні води – це води, які фільтруються вниз крізь землю нижче рівня ґрунтових вод, де вони утримуються у пористих породах. Ця вода знаходиться в “насиченій зоні”. Вона тече під землею (часто дуже повільно), поки не досягне точки розвантаження, як ,наприклад, джерело, річка або море.

Геологічні утворення, що містять підземну воду, яка може бути вилучена, називають водоносними горизонтами, є важливим джерелом питної води. Однак не всі води у водоносних горизонтах питні – вони можуть бути сильно засолені. Пористість і проникність гірської породи впливає на тривалість зберігання води та на текучість, а отже, на якість водоносного пласта.

Якість і кругообіг води

Вода може бути природно забруднена, але найчастіше це відбувається в результаті діяльності людини. Сильне забруднення відбувається від дифузних джерел, наприклад, через застосування пестицидів і добрив на сільськогосподарських землях. Дощ, що падає на цю землю, змиває забруднюючі речовин з поверхні ґрунту і переносить їх у водотоки або нижні водоносні горизонти. Існує також багато точкових джерел забруднення, таких як витік хімічних речовин з промислових об'єктів, каналізації або сміттєвих звалищ.

Забруднення може накопичуватися повільно і залишатись довгий час, відповідно до повільних темпів інфільтрації, поповнення і міграції ґрунтових вод. Санація може бути дорогою, як фінансово, так і з точки зору використання енергії. Щоб звести до мінімуму майбутні витрати на очищення та бути забезпеченими чистою водою, необхідно знати поведінку ґрунтових вод та геохімічні цикли потенційних забруднювачів.

Зв'язок вода-енергія

Енергетичний сектор потребує великих затрат води для багатьох своїх основних процесів. Видобуток ресурсів, транспортування палива, перетворення енергії на електростанціях становлять близько 35% глобального використання води. За прогнозами, до 2050 року споживання води для вироблення електроенергії зросте більш, ніж удвічі. Сучасна тенденція з диверсифікації джерел енергії, зокрема, використання альтернативних видів палива, швидше за все, буде потребувати більш водоємних процесів. Наприклад, видобуток нафти з нафтоносних пісків вимагає в 20 разів більше води, ніж звичайне буріння, а біопаливо може споживати в тисячі разів більше води, ніж звичайні горючі корисні копалини, за рахунок рясного зрошення.

Водночас енергія необхідна для виробництва і доставки чистої води. Вона дуже важлива на кожному етапі ланцюжка поставок, в тому числі при викачуванні, обробці, транспортуванні та побутовому нагріванні підземних вод. Використання енергії для очищення води зростає зі збільшенням нових технологій та заходів з очищення, особливо якщо знижується доступність прісної води. Компанії, що займаються поставками води у Великобританії, з 1990 року збільшили на понад 60% споживання електроенергії у зв'язку з передовими системами очищення води і збільшенням рівнів підключення; з метою задоволення вимогам до якості води, передбачається збільшення на ще 60-100% протягом 15 років.

Вплив зміни навколишнього середовища

Наслідки впливу зміни клімату на підземні і поверхневі води відрізняються в різних країнах, і тому не так легко їх передбачити. У багатьох європейських країнах зафіксовано падіння рівня ґрунтових вод у водоносних горизонтах, що пов'язано з посухою в останні роки, і загроза безпеці води, найімовірніше, зростатиме. У всьому світі ця проблема вже є критичною. Усе частіше нестійкі погодні умови перешкоджають поповненню водоносних горизонтів і водопостачанню. Низький рівень ґрунтових вод у поєднанні з повільним поповненням може мати дуже серйозні наслідки для майбутньої безпеки водопостачання. Зміна клімату, як очікується, примножить ефект, і екстремальні погодні умови можуть поставити під загрозу економічну діяльність і національну інфраструктуру.

Геологічне вивчення

Знання місцевої гідрогеології та екологічних умов має важливе значення для управління водопостачанням та якістю води. Гідрогеологи та інші геологи розвідують і картують надра для моделювання і вивчення руху води, підраховують її запаси і характеризують водоносні горизонти. Сезонне та довгочасне спостереження за підземними водами допомагає прогнозувати й управляти періодами виснаження водоносного горизонту через малу кількість опадів. Ця інформація потім може бути використана для підготовки до періоду посухи, повені та під час побудови плану водопостачання.

Запаси корисних копалин

Сучасне виробництво, технології та споживчі товари вимагають широкого спектру корисних копалин як широко розповсюджених, так і рідкісних. Їхній видобуток і торгівля складає основну частину світової економіки. У зв’язку з тим, що чисельність населення збільшується, а попит на ресурси постійно росте, необхідні інноваційні технології для пошуків і видобутку корисних копалин, а також ефективнішого їх використання.

Ресурси

Гірничо-видобувна промисловість постачає широкий спектр ресурсів. До них належать будівельні матеріали, такі як природний і подрібнений камінь, піски; фосфати й калійні добрива; багато корисних копалин з особливим промисловим застосуванням, такі як флюорит (використовується в оптичному устаткуванні) і барит (використовується в бурових розчинах для видобутку нафти і газу); і корисні копалини, з яких видобувають всі види металів.

Деякі мінеральні ресурси значно поширені та активно використовуються, наприклад, породи і деякі метали, включаючи мідь, нікель, алюміній і залізо. Інші, хоча і використовуються в значно менших кількостях, достатньо постачаються для задоволення глобального попиту. Проте, деякі мінерали є економічно або стратегічно важливими, але видобуваються не в достатній кількості для задоволення поточного попиту (або їх поставка була під загрозою). Вони відомі як «критичні» види сировини. Немає остаточного списку, але ЄС визначила 14 критичних корисних копалин. До них входять дві групи металевих елементів: рідкоземельні елементи та метали платинової групи. Існує також інтерес до майбутніх поставок фосфатів і калійних солей, які використовуються у великих кількостях для виробництва добрив.

Рідкісноземельні елементи

Рідкісноземельні елементи (РЗЕ) являють собою групу з сімнадцяти металевих елементів: п'ятнадцять лантаноїдів, з атомними номерами від 57 до 71, разом з Ітрієм і Скандієм. Їх використання у високотехнологічних продуктах, таких як плазмові екрани, електроніка, медична візуалізація, та у низьковуглецевих технологіях, включаючи вітрові турбіни і гібридні транспортні засоби, призвело до зростання світового попиту на них на понад 50% за останнє десятиріччя . Очікується, що ця цифра збільшуватиметься і далі. Дослідження, проведенні Європейським Союзом у червні 2010 року, помістили РЗЕ в список 14 критичних корисних копалин. Наразі Китай домінує у світовому виробництві РЗЕ. Більшість інших великих родовищ розташовані за межами Європи – в основному в Китаї, країнах СНД (у Росії, Киргизстані та Казахстані), США та Австралії.

Зростання цін на РЗЕ та глобальні побоювання з приводу безпеки постачання спричинили розробку великих родовищ за межами Китаю, оскільки кількісний дефіцит, певно, не є проблемою. Але технічні, фінансові, екологічні та нормативні проблеми, які необхідно подолати, зробили видобуток РЗЕ довгим та дорогим процесом. Це може призвести до перебоїв у постачанні протягом наступного десятиліття і може також виступати як стримуючий фактор під час розробки та впровадження низьковуглецевих технологій, які напряму залежать від РЗЕ.

Сектор корисних копалин в Європі

У дев'ятнадцятому сторіччі зростання великих європейських національних економік було обумовлено видобутком і використанням вугілля, металевих руд та інших корисних копалин. Європа вже не є основним постачальником більшості корисних копалин, але багато країн, як і раніше, залишились значними виробниками і експортерами окремих товарів – наприклад, срібло в Польщі і титан в Норвегії, а також будівельні матеріали і деякі промислові мінерали, такі як солі.

У результаті зростання цін на сировину і нові видобувні та переробні технології родовища, які раніше були нерентабельними для розробки, можуть стати економічними резервами країни. Ряд рудних гірничих робіт виходять на потік з цієї причини, наприклад, перезапуск видобутку вольфраму в Шахті Хемердон, Великобританія, у 2014 році. Зовсім невелика кількість критичних мінералів, що використовуються в Європі, виробляються на її території. У виробництві певних мінералів часто переважає одна чи дві країни (Демократична Республіка Конго у випадку кобальту), і це може потенційно поставити під загрозу їх постачання до країн ЄС.

Інноваційні дослідження можуть привести до економічно вигідного вилучення металів з відходів, вироблених промисловими процесами, та до переробки старих гірничо-промислових відходів для отримання корисних копалин, які не були вилучені спочатку. Енергоефективність та зниження екологічних наслідків використання ресурсів також сприяє розвитку досліджень у цій сфері.

Країни, що межують з Північним морем, мають великий попит на пісок і гравій з морського дна. Більш глибокі частини, як наприклад навколо деяких гідротермальних джерел, вважаються потенційно значними майбутніми джерелами металів, зокрема, декількох критичних матеріалів.

Як прогодувати постійно зростаюче населення?

Без геології не існувало б сільського господарства. Землеробство напряму залежить від гарного ґрунту (що складається з вивітрілої породи, разом з органічною речовиною, водою і газами), як від поживного субстрату. Зростання світового населення неупинно впливає на ресурси продовольчих товарів. Постачання фосфатів і калійних солей, що використовуються в добривах, зазнає більшого тиску, одночасно зі зростанням напруженості між виробництвом продовольчих товарів, енергетичною й водною безпекою та екологічним змінами.

Світове зростання рівня використання добрив призвело, з одного боку, до високого попиту, з іншого - до застережень з приводу майбутньої безпеки поставок фосфатів і калійних солей. Кілька країн, серед яких Китай, постачають більшу частину фосфатів у світі. Зменшується постачання калійних солей. Постійне використання фосфору (на відміну від калію) також може мати руйнівні наслідки для навколишнього середовища, викликаючи евтрофікацію (збільшення вмісту біогенних речовин у водоймі).

Будуючи майбутнє

Знання будови Землі та процесів взаємодії інфраструктури та людей з їхнім геологічним середовищем має важливе значення для забезпечення громадської безпеки і добробуту; стабілізації ціни і якості та вирішення проблем життя у навколишньому середовищі, що зазнає змін.

Штучне середовище

Інженерна геологія містить в собі геологічні знання і спеціальності поряд з відповідними інженерними дисциплінами у найрізноманітніших контекстах. У секторі будівництва задіяна велика кількість гідрогеологів, інженерних, екологічних та інших геологів, для забезпечення кращого розуміння геологічної будови і процесу взаємодії з елементами штучного середовища, в тому числі з будівлями, дорогами, залізницями, греблями, тунелями, трубопроводами та кабелями. Основна частина цієї роботи – планування наслідків зміни стану навколишнього середовища для усунення забруднення ґрунту/землі, особливо якщо він раніше використовувався під виробничу діяльність, а також оцінка та подолання наслідків усіх видів геологічних небезпек від землетрусів до зсувів та розширення і стискання глин.

Недооцінка важливості такої роботи у великих проєктах або невиконання їх належним чином, часто призводять до дуже значних додаткових витрат грошей і часу. Виявлення та ефективне управління проблемами, пов'язаними з ґрунтом/землею, також має важливе значення для забезпечення здоров'я і безпеки населення та якості нашого антропогенного середовища. Високі професійні стандарти повинні бути визначені та підтримані геологами, інженерами та іншими особами, що беруть участь у вирішенні цих проблем, у громадських інтересах. Інженерно-геологічний ризик може вплинути на всіх, хто займається будівництвом, в тому числі на клієнта (яким, зрештою, може бути уряд, особливо для національних інфраструктурних проєктів), дизайнера, архітектора і громадськість.

Геологи також будуть відігравати важливу роль у розвитку інфраструктури в залежності від просування до низьковуглецевої економіки, наприклад, у встановленні припливно-відпливних гребель і вітряних турбін, а також проведенні аналізу сейсмічної небезпеки при плануванні нових атомних електростанцій.

OneGeologyEurope

Національні європейські геологічні дослідження завжди відігравали важливу роль у пошуку природних ресурсів. Зараз необхідно зрозуміти і впоратися з наслідками стихійних лих, задовільнити великий попит на надра та впроваджувати інновації у картуванні та моделюванні геосфери. Геологія не обмежується національними кордонами, і дані можуть використовуватися багатьма країнами.

Портал OneGeologyEurope є роботою 20 національних геологорозвідувальних організацій, EuroGeoSurveys (асоціацією геологічних служб Європи) та інших зацікавлених сторін. Вперше вона створює карти, що зберігаються в національних службах і мають легкий доступ через єдину багатомовну онлайн-платформу, яка доступна з однією ліцензією. Вже завершений набір геологічних карт масштабу 1: 1,000,000 для країн-учасниць. Ведуться роботи щодо збільшення масштабу до 1: 250,000, для чого вже є відповідні дані.

OneGeologyEurope являє собою великий внесок як в глобальну ініціативу OneGeology, так і в INSPIRE – спільну європейську інфраструктуру для просторових даних про навколишнє середовище. Це буде мати велике практичне значення для вчених наукових та промислових кіл, а також для планування урядових осіб, що приймають рішення в уряді, які стосуються майбутніх потреб у ресурсах, регуляції засух і повеней, міського планування і розвитку великих інфраструктурних проєктів.

Проєктування міста завтрашнього дня

Частка населення світу, що живе у великих містах та містах зі складною інфраструктурою, постійно зростає. Робота геологів в управлінні декількома паралельними (а іноді і конкуруючими) видами користування поверхнею і надрами буде особливо важливою в міських районах, якщо міста майбутнього будуть притримуватися сталого розвитку.

Простір на першому місці, і тому надра активно використовуються для транспорту, будівництва та доставок ресурсів і послуг. Постачання води та енергії, утилізація відходів створюють певні проблеми у великих містах, а також дають можливості для інновацій. Штучне середовище повинно бути спрямоване на максимальне підвищення ефективності енергоспоживання, а також на управління (і використання) ефектом "міського тепла”. Масштабні підземні проєкти транспортної інфраструктури, такі як Crossrail в Лондоні, є технічно складними і залежать від кваліфікації широкого кола інженерів і вчених, насамперед, інженерних геологів і гідрогеологів. Позаяк стає більш зрозумілою складність будови Землі й паралельно розробляються нові технології, у деяких випадках у міських умовах стає можливим вилучення геологічних ресурсів, включаючи породи, підземні води та енергію.

У формуванні екологічної політики в Європі переважає підхід "екосистемних послуг". Важливо пам'ятати, що екосистеми, навколишнє середовище та взаємодія між різними частинами природних та антропогенних систем не обмежуються лише сільською місцевістю. Підземні та неживі аспекти екосистем є фундаментальними, як у сільських так і в міських районах.

Використання надр

Геологи мають великий список способів користування надрами, багато з яких згадуються в цьому документі. Ці способи користування включають вилучення енергії, води і корисних копалин; використання порового простору в породах для утримання введеного CO2 або природного газу, що зберігається в геологічних формаціях; поховання радіоактивних відходів, звалищ та інша утилізація відходів; фундаменти та підвали будівель; розміщення транспортної інфраструктури, кабелів і труб.

Якщо ми звернемося до геосфери, щоб забезпечити ще більший спектр послуг, такі дії повинні бути ретельно сплановані. Будь-який даний обсяг землі може виконувати кілька різних функцій, послідовно або одночасно. Іноді навіть може бути конкуренція між несумісними функціями за використання місця. Геологи можуть консультувати з означених питань, але рішення про те, як ми використовуємо геосферу, в кінцевому рахунку, належить політиці та економіці.

Якість навколишнього середовища

Сторіччя промислового і міського розвитку в Європі позначилися на нашій землі, воді та атмосфері. Забруднення може поширитися через геосферу, біосферу, атмосферу та гідросферу, які пов'язані між собою.

Якість землі і води

Великі ділянки землі по всій Європі були забруднені в результаті промислової діяльності минулих років. Для того щоб зробити такі занедбані ділянки придатними для подальшого використання, потрібне їх вивчення і відновлення. Ділянки можуть бути очищені на добровільній основі їх власниками через систему планування в процесі розробки, а найбільш забруднені ділянки за допомогою правового регулювання.

При проєктуванні схеми рекультивації важливо розглянути, які порушення можливі в результаті майбутньої зміни навколишнього середовища. Методи відновлення, такі як проникні реактивні бар'єри і інкапсуляції забруднень можуть бути нестабільними внаслідок збільшення ерозії, посухи, повеней або підтоплення, що, в свою чергу, може призвести до потрапляння забруднюючих речовин в навколишнє природне середовище.

Висока якість ґрунту і води має важливе значення для надійного і сталого постачання харчовими продуктами. Ґрунт також виступає як важливий поглинач вуглецю в атмосфері і фіксує минуле і сьогодення змін у навколишньому середовищі, що робить його важливим інструментом в усвідомленні такої зміни. Захист і поліпшення наших водних ресурсів та питної води залежить від чіткого розуміння поведінки і взаємодії води, ґрунту, літосфери , біосфери, та геологічної будови.

Наша промислова спадщина та її вплив на якість земель

Відновлення та управління забрудненою землею може бути складним і дорогим, особливо, якщо є тривала нерегульована утилізація відходів і забруднених матеріалів. Довгочасне стійке відновлення забруднених земель у Європі вимагає новаторських інженерних і управлінських підходів до безпечного видалення забруднень, що спираються на геологічні знання.

Відновлення підземних вод

Геологія діє як первинний контроль якості поверхневих і підземних вод. Відновлення забруднених підземних вод реалізується у різних формах, у тому числі використовуючи фізичні бар'єри, хімічну рекультивацію та, як правило, найекономічніший – природне згасання забруднення. Інженерні рішення залежать від міцності ґрунту та моделі його поведінки, а використання таких матеріалів, як адсорбенти і окиснювачі, вимагає знання геохімії порід і води. Методи природного згасання забруднення ґрунтуються на природних фізичних, хімічних та біологічних процесах, щоб зруйнувати забруднювачі. Їх використання залежить від знань в галузі хімії та гідрогеології.

На додаток до підвищення ефективності рекультиваційних робіт, гарна вивченість геологічної будови може заощадити багато часу і грошей, витрачених на проєктування та реалізацію.

Цінність та захист нашого навколишнього середовища

Екологічна політика та управління засновані на підході "екосистемних послуг", який залежить від прийняття по-справжньому цілісного погляду на екосистеми та навколишнє середовище. Важливість геології та геосфери під час надання екосистемних послуг для охорони довкілля занадто часто ігнорується, хоча насправді вони формують ландшафт, взаємодіють з атмосферою й гідросферою та підтримують живі системи.

Широкий спектр екосистемних послуг – шляхів, якими ми отримуємо соціальну та економічну вигоду від навколишнього середовища, - залежить від геосфери, і вони можуть називатися в суспільстві «геосистемними послугами». До них належать:

послуги забезпечення продовольством – поставка енергії, води, корисних копалин та землі, на якій або в якій побудована наша міська і транспортна інфраструктура;
регулятивні послуги – потенційні сховища для зберігання радіоактивних відходів та СО2 і природна буферизація атмосферного СО2, поглиненого ґрунтом;
допоміжні послуги, які підтримують екосистеми, – геохімічні цикли, геоморфологічний ефект роздільності середовища проживання і соціальна нерівність, необхідна для біорізноманіття;
культурні послуги, оскільки геологічна спадщина та її різноманітність є цінним ресурсом в плані освіти, туризму та якості життя.

Дуже важливо, щоб геологічно важливі об'єкти були належним чином захищені, наприклад, через призначення на роль об'єктів особливого наукового значення.

Буферні функції, що виконуються геосферою, гідросферою та атмосферою, мають величезну екологічну цінність, і суспільство тільки зараз починає це усвідомлювати належним чином. Можливість природних систем витримувати зміни частково залежить від критичних навантажень забруднюючих речовин, які вони можуть поглинати. Скоро вони зазнають високого тиску, оскільки збільшується рівень CO2 в атмосфері, зростає загальна температура і збільшується кислотність океанів внаслідок розчинення CO2. Наприклад, коралові рифи, в яких живе величезна кількість видів у деяких з найбільш біологічно різноманітних екосистем світу і які забезпечують екосистемні послуги: туризм, риболовля та прибережна охорона середовища, особливо уразливі до змін хімічного складу океану. Їхній стан стрімко погіршується.

Охорона морського середовища

‘EuropeanMarineSites’ (EMS) це зони, що покриті припливними водами, і доходи від охорони яких, як правило, зосереджені на захисті диких тварин – біотичних аспектах екосистем, нехтуючи абіотичними елементами. Необхідний цілісний підхід до морських екосистем та екологічних процесів, щоб захист вразливих видів і середовищ був ефективним.

Кругообіг поживних речовин як допоміжного ресурсу залежить від геохімічної взаємодії між різними компонентами морської/річкової систем – корінними породами, поверхневими відкладами, біотою, товщею води та атмосферою.

Геологічні небезпеки

Геологічні небезпеки, такі як землетруси, виверження вулканів, зсуви і цунамі, можуть мати руйнівні наслідки для людей, економіки та ландшафтів по всьому світу. Вивчення та ефективне прогнозування ризиків від їх наслідків, пом'якшення та запобігання небезпек мають важливе значення для зменшення страждань людей.

Землетруси

Землетруси є основним типом небезпек, особливо в Південній та Східній Європі, що призводить до втрат життя, збитків у інфраструктурі й економіці та суспільних/соціальних змін/ексцесів. Вплив землетрусів залежить не тільки від їхньої інтенсивності і глибини, але і від людського фактору – густоти проживання, рівня економічного розвитку, підготовленості та освіти населення. Наприклад, набагато більше смертей були викликані землетрусом на Гаїті у 2010 році, ніж деякими більшими землетрусами. Сильний землетрус поблизу мегаполісу в країні, що розвивається, може бути більш руйнівним, ніж у країні з розвиненою економікою. Найефективнішими способами зменшення впливу наслідків землетрусів на людей є зниження рівня бідності; поліпшення якості освіти, підготовленості населення та інфраструктури до стихійних лих; проєктування та будівництво нових будівель з урахуванням наслідків та підвищеною стійкістю до катастрофічних явищ. Модернізація старих будівель можлива, але набагато дорожча.

Прогнозування ймовірності землетрусів, що відбуваються в тій чи іншій місцевості протягом певного періоду, значно покращилася за останні десятиліття в результаті геологічних досліджень. Проте наразі неможливо зробити точне передбачення, коли і де станеться землетрус, і більшість геологів не вірить, що це є реальною перспективою. Відображення ризику землетрусів і моделювання їхніх наслідків необхідні для підвищення готовності до небезпек. Проєкт SHARE(Узгодження сейсмічної небезпеки в Європі) встановив стандарти та методологію і підтримуватиме розвиток загальних стандартів для пом'якшення наслідків землетрусів.

Вулкани

За оцінками, 500 мільйонів людей у всьому світі живуть досить близько до діючих вулканів. Багато міст утворилося на родючих землях поблизу вулканів. Діючі вулкани, які можуть зашкодити населенню, це Везувій, недалеко від Неаполя, та Попокатепетль, близько Мехіко.

Усі зусилля повинні бути спрямовані на зменшення втрат від виверження вулканів, але у порівнянні з деякими іншими небезпечними природними явищами, насправді їх наслідки були відносно скромні (близько 300 тисяч людей загинули за останні 200 років). Проте економічні втрати, пошкодження інфраструктури і зміни у суспільстві можуть бути значними.

Як і цунамі, вулкани також можуть мати вплив на людей набагато далі від передбачуваного місця, оскільки видається, що небезпека далеко. Сучасний глобалізований світ уразливий для дуже великих вулканічних вивержень, що робить вивчення періодів їхньої повторюваності та впливу на навколишнє середовище темою активних досліджень вулканології.

Вулканічний попіл

У 2010 році виверження Ейяф'ятлайокютль в Ісландії значно ускладнило функціонування цивільної авіації у Північній і Західній Європі. Урядам та авіаційному керівництву необхідно було захистити населення, але були постійні дзвінки з вимогами відновити рейси якнайшвидше. Геологи працювали разом з метеорологами, щоб зрозуміти взаємодію попелу та погодних систем, надаючи інформацію та поради при ухваленні рішень, що стосувались авіації.

Інші вулкани в Ісландії та в інших місцях потенційно можуть викликати подібні проблеми, навіть у значно більшому масштабі. Основні повітряні маршрути, особливо ті, які проходять над полярними регіонами, були нанесені на карту розподілу активних і нещодавно сплячих вулканів – це дуже важливо, наприклад, для оцінки потенційної небезпеки, що несуть вулкани на західному узбережжі Північної Америки і Аляски, особливо – ланцюг Алеутських вулканів.

Вулкани, такі як гори Сент-Хеленс та Везувій, оточені широкими наземними сейсмічними мережами, які повинні попереджати про можливе виверження. Але багато вулканів не піддаються контролю і можуть активізуватися практично без виявлення попереджувальних маркерів.

Зсуви і цунамі

Одним із найнебезпечніших і дуже поширених природних явищ є зсуви – це зміщення донизу по схилу великих ґрунтових мас під дією сил тяжіння. 15% цунамі у світі виникають внаслідок зсувів. Вони можуть бути викликані як природними (збільшення крутизни схилів, підмив їх основи морською чи річковою водою, сейсмічні поштовхи), так і антропогенними причинами (руйнування схилів дорожніми канавами, надмірним виносом ґрунту, вирубкою лісів, неправильним вибором агротехніки для сільськогосподарських угідь на схилах). Згідно з міжнародною статистикою, до 80% сучасних зсувів викликані діяльністю людини.

Як і вулкани, цунамі можуть мати серйозні наслідки далеко від місця подій. Геологічний літопис показує, що більша частина берегової лінії Європи зазнала значного впливу цунамі в недавньому минулому, і це може статися знову.

Інші геологічні небезпеки

До інших, менш драматичних небезпек, належать розширення та ущільнення глинистих утворень, які можуть пошкодити будівлі та інфраструктуру через розущільнення певних порід і наявність слабкого та стисненого ґрунту. Хоча такі «тихі небезпеки» рідко викликають втрати життя, їхній вплив на економіку може бути значним.

Є також «антропогенні небезпеки», викликані діяльністю людини, наприклад, забрудненням ґрунту, видобуванням корисних копалин та утилізацією відходів. Діяльність людини може також посилювати дію небезпек, таких як повені, зокрема повені підземних вод. Геологи відіграють провідну роль у консультуванні з питань будівництва протиповеневих споруд, знаючи і контролюючи природний захист та забезпечуючи ефективне планування землекористування.

Зміна клімату

Геологічний літопис містить численні свідчення того, як клімат Землі змінювався у минулому. Ці свідчення досить актуальні для усвідомлення того, як клімат може змінитися в майбутньому через ймовірний вплив антропогенних викидів вуглецю.

Геологічні дані минулих кліматичних змін

Дані вивчення викопної фауни і флори та змін осадконакопичення показують, що за останні 200 мільйонів років Земля зазнала багато коливань клімату різної тривалості, від тепліших за нинішні умови до набагато холодніших. У відповідності до циклічної зміни, викликаної зміною орбіти Землі та сонячною активністю, були випадки швидкої зміни клімату, пов'язаної зі збільшенням вмісту атмосферного вуглецю, такі як тепловий максимум палеоцен-еоцену 55 мільйонів років тому.

Докази зміни клімату в минулому зберігаються у багатьох різних геологічних утвореннях, у тому числі у морських і озерних відкладах, крижаному покриві, викопних коралах, сталагмітах та у річних кільцях викопних дерев. Досягнення в галузі польових спостережень, лабораторних методів і чисельного моделювання дають можливість геологам показувати із постійним зростанням точності, як і чому відбулася зміна клімату в минулому. Ці базові знання про минуле забезпечують важливі передумови для оцінки можливих змін у майбутньому.

Уроки на майбутнє

За даними про зміни клімату в минулому геологи все більше упевнюються, що СО2 є основним модифікатором кліматичної системи. Дані підтверджують основу фізичного принципу, що викиди великої кількості парникових газів, таких як СО2, в атмосферу, викликають підвищення температури. Це також, ймовірно, може призвести до підвищення рівня моря, зростання кислотності океану, зниження рівня кисню в морській воді та суттєвих змін погодних умов.

Життя на Землі в минулому пережило серйозні зміни в кліматі, але вони викликали масові вимирання та істотний перерозподіл видів. У сучасному людському суспільстві вплив відносно невеликого, на декілька градусів, збільшення середньої температури, буде, як очікується, величезним.

Точні причини останніх прикладів швидкої зміни клімату є предметом постійних досліджень, але цілком імовірно, що спусковим механізмом були події геологічного походження – наприклад, в період інтенсивної вулканічної діяльності. Стрімке зростання СО2 в атмосфері за останні кілька десятиліть не може бути віднесене до будь-якої такої геологічної причини. З понад 500 млрд тонн вуглецю (звідси – понад 1850 млрд тонн CO2), які з 1750 року потрапили в атмосферу в результаті діяльності людини, близько 65% припадає на спалювання горючих корисних копалин. За сучасних темпів зростання економіки до кінця поточного сторіччя вміст СО2 в атмосфері може досягати 600 мільйонних часток (пропромілле). Здається, що такого значення не було 24 мільйони років.

Геологи відіграють важливу роль у суспільстві, роз'яснюючи причини змін клімату і можливість запобігти цьому шляхом зниження майбутніх викидів CO2 (за рахунок розвитку геологічного секвестру вуглецю та альтернативних джерел енергії), адаптації до наслідків змін клімату в майбутньому.

Антропоцен

Діяльність людини мала драматичні наслідки для ландшафту, надр і систем Землі, спричиняючи значні атмосферні, хімічні, фізичні та біологічні зміни. Чи є ці зміни настільки значні та постійні, щоб відзначити початок нової геологічної епохи – Антропоцену?

Антропогенна зміна

Міжнародна стратиграфічна комісія, яка визначає Міжнародну хроностратиграфічну шкалу і встановлює глобальні стандарти класифікації геологічного часу, в даний час розглядає можливість визначити нову геологічну епоху – «епоху людини», або Антропоцен, щоб відзначити масштаб впливу людей на нашу планету. Деякі стратиграфи пропонують як відправну точку Антропоцену взяти промислову революцію, визнаючи, що вплив 1850 млрд. тонн CO2, які людство викинуло в атмосферу після цієї дати, помітний навіть у геологічних часових рамках. Інші стверджують, що тривалий вплив людини на планету може бути датований раніше, під час розвитку сільського господарства і осілих культур близько 8000 років тому. Незалежно, яку дату оберуть, людське суспільство несе відповідальність за значну зміну форми рельєфу землі та ландшафтів внаслідок своєї діяльності, що зумовлено широким спектром процесів, включаючи сільське господарство, будівництво, вирубку лісів, зростання міст та індустріалізацію.

Ми також здійснили значний вплив на забруднення повітря на поверхні землі, в океанах, водних шляхах та в надрах. До маркерів належить свинцеве забруднення, яке виникає передусім на заводах під час обробки та виплавлення металу, і виявлено, що воно досягло більш віддалених місць, таких як полярні льоди. Так само, як і активне спалювання палива, внаслідок промислової революції з'явилися значні рівні забруднення від видобутку, металургійної переробки руд і поширення забруднюючих речовин у результаті іншої виробничої діяльності та утилізації відходів.

Робота з вивчення діапазону, типу, масштабу і величини антропогенного впливу на землекористування і процеси у системі Землі, їх наслідки та геологічне значення, а також вплив цих змін на хімію, біологію та геоморфологію поверхні, надр, океанів і атмосфери може допомогти розмежувати Антропоцен і його унікальний екологічний підпис.

Чи це важливо?

Незалежно від того, чи визнає Міжнародна стратиграфічна комісія Антропоцен як нову геологічну епоху, термін швидко набув поширення в геологічній спільноті та за її межами. Він містить ідею, що кумулятивні та комбіновані наслідки діяльності людства на нашій планеті (зокрема, зміна клімату, але не тільки) можуть зберігатися протягом тривалого геологічного часу, і їх вивчення буде корисним для пошуку нашої відповіді на ці зміни.

Майбутнє

У зв’язку із зростанням чисельності населення, яке, за оцінками, досягне дев'яти мільярдів до 2045 року, буде збільшено тиск на ресурси, навколишнє середовище і надра, особливо в населених пунктах, де вони користуються великим попитом та де є складна інфраструктура. Життя в Антропоцені буде викликом для суспільств та урядів по всьому світу.

Викладання геології: час, невизначеність та ризик

Геологічні питання виходять на чільне місце в повсякденному житті людей по всій Європі, і тому професійні геологи повинні навчитися викладати свою науку краще, щоб широкі верстви населення долучалися до участі в інформаційних обговореннях.

Починаючи від прийняття рішень про видобуток сланцевого газу та інших вуглеводнів, дозакачування води в надра для створення геотермальної енергії, зберігання вуглецю та радіоактивних відходів, геологія лежить в основі деяких ключових питань, з якими людям доведеться зіткнутися для забезпечення майбутніх потреб у ресурсах, щоб зрозуміти технічні ризики та їхні соціальні наслідки і запровадити регулювання технологій захисту здоров'я людей та довкілля. Поряд зі складними науковими і технічними проблемами, які принесе реалізація цих технологій, геологічні надра є невідомим царством для більшості людей. Якщо суспільство залучиться до інформаційних обговорень і прийняття рішень про такі технології, для професійних геологів важливо розробити ефективні стратегії для доступного роз'яснення того, що вони знають і роблять, та зрозуміти, у яких напрямках люди можуть провадити свою діяльність і з якими проблемами стикнуться.

Деякі з основних усталених ідей і знань геологів (які можуть бути само-собою зрозумілими для них) – не знайомі для більшості людей. Для геологів дуже тривалі періоди часу дають уявлення про планету і процеси, які її сформували. Але у негеологів зовсім інше бачення і розуміння часу. Якщо для більшості людей, наприклад, 100 тисяч років може здатися дуже довгим періодом для зберігання радіоактивних відходів у геосфері, то для геолога – це дуже короткий час. Якщо геологи не працюватимуть над розумінням суспільних перспектив і проблем, це може знизити суспільну впевненість і довіру до їхніх порад щодо захоронення радіоактивних відходів.

Геологи часто впевнено працюють, маючи справу з невизначеністю і з неповними даними, потрібними для вивчення того чи іншого питання, і це навіть може стати ключовим елементом їхнього дослідження. Однак і з неповними даними геологи працюють просто і ефективно, вони прагнуть обмежити невизначеність і зробити оцінки ймовірності, наприклад ресурсів та ризиків, від стихійних лих. Важливо, щоб ці дані були визнані як такі, що мають реальне значення.

Внесок геології у майбутнє

Суспільство ХХІ століття стикається з безпрецедентними викликами у забезпеченні потреб у ресурсах населення, чисельність якого зростає і яке прагне до підвищення рівня життя, в той же час навчаючись жити в гармонії з природою на нашій планеті. Забезпечення кваліфікованою геологічною робочою силою та гарною дослідницькою базою допоможе підготувати нас до вирішення цих проблем, і дуже важливо, якщо Європа буде конкурентоспроможною на міжнародному рівні.

Освіта

Геологія є життєво важливою для життя людей. У більшості європейських країн вона не є основним предметом у шкільній програмі або взагалі не викладається у більшості шкіл. Тому дуже важливо, щоб молоді люди вивчали ключові процеси і етапи розвитку Землі під час опанування основних наукових дисциплін (хімії, фізики, біології та географії), щоб вони стали добре інформованими громадянами ХХІ століття, які готові брати участь у дебатах про глобальні проблеми, що стоять перед людством. Навчальна програма європейських шкіл повинна це відображати. Базовий рівень шкільних знань наук про Землю необхідний і для стимулювання нового покоління геологів, які відіграватимуть фундаментальну роль у вирішенні сучасних проблем. Кваліфіковані поради у виборі майбутньої професії надзвичайно важливі для того, щоб учні знали про широкий діапазон спеціальностей в геології та розуміли, які предмети для вивчення вони обиратимуть на кожному етапі їх шкільної освіти, і, згодом, в університеті.

У багатьох галузях промисловості більшість роботодавців, що прагнуть набрати геологів, вимагають від них наявності ступеня магістра з відповідної спеціалізації, наприклад, нафтової геології, інженерної геології, гідрогеології та геофізики. Ці програми часто мають сильне професійне спрямування. Докторські програми також відіграють життєво важливу роль, як у підготовці тих, хто бажає продовжити дослідницьку кар'єру в галузі наук про Землю, так і в формуванні фахівців, що мають докторський ступінь в окремих галузях промисловості. Дуже важливо, щоб європейські країни забезпечили адекватне фінансування вивчення наук про Землю на всіх рівнях, якщо вони хочуть бути економічно конкурентоспроможними, і якщо вони хочуть розвивати і підтримувати національний потенціал для вирішення завдань майбутнього.

Дослідження

Економічна конкурентоспроможність і наша здатність до виконання майбутніх завдань буде також залежати від підтримки геолого-дослідницької бази. Дуже важливо, щоб ми продовжували підтримувати дослідження як з цікавості, так і для потреб, і щоб суспільство було максимально підготовлене до ще не передбачених нових майбутніх ризиків та надзвичайних ситуацій. Підтримка і розвиток нашої дослідницької бази потребуватиме від нас контролю на всіх етапах роботи та інвестування у наукові дослідження, щоб молоді спеціалісти могли побудувати стабільну кар'єру.

Забезпечення професійних стандартів для суспільного блага

Європейська федерація геологів (EFG), разом з національними асоціаціями, присуджує професійне звання Європейського геолога (EurGeol) практикуючим геологам з високим рівнем освіти, професійної компетентності в своїй галузі з дотримання професійної етики та постійного професійного розвитку. Багато національних асоціацій також нагороджують професійними званнями на національному рівні. Такі звання не лише додають впевненість роботодавцям у правильному виборі, але й переконують інших, що робота людей, від яких залежить громадська/екологічна безпека і добробут, буде здійснюватися грамотно, професійно і етично.

Акредитація студентів та магістрів гарантує, що вони отримають основні навички і знання на благо потенційних роботодавців та громадськості. Системи акредитації розрізняються у різних країн, і можуть бути під контролем національної професійної організації або урядового департаменту. Проєкт Євро-століття, що фінансується Європейською комісією, розробив спільну основу для критеріїв акредитації, щоб полегшити зіставлення цих різноманітних систем.

Цей документ був розроблений Геологічним товариством Лондона разом з Європейською федерацією геологів та Спілкою геологів України.

Ви можете знайти програмні документи, статті, аудіо-, відеоресурси і більше інформації, пов’язаної з питаннями, порушеними у цьому звіті, в нашому інтернетпорталі Геологія для Суспільства Геологічного товариства Лондона або звернутися до списку нижче і знайти ресурси, пов'язані з тієї чи іншою темою.

Геологія для суспільства