Відмічено цьогорічно те, що тези підготовлені доповідачами виключно англійською мовою (минулого ж року близько 85 відсотків доповідей були подані англійською мовою). До участі у конференції було відібрано 147 доповідей, з них 127 підготовлено учасниками з України.
До привітального слова та відкриття конференції були запрошені:
- М.А. Якимчук – член-кореспондент НАН України (геологія горючих копалин), доцент, доктор технічних наук ;
- О.В. Кендзера – заступник директора «Інституту геофізики», Член-кореспондент НАН України (сейсмологія), Старший науковий співробітник, Кандидатфізико-математичних наук ;
- О.П. Петровський – професор, Доктор фізико-математичних наук, Віце-президент «Української Нафтогазової Академії» ;
- В.А. Михайлов – директор «Інститут геології» Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професор, завідувач кафедри геології родовищ корисних копалин, доктор геологічних наук ;
- Зденик Калаб - Науковий співробітник «Інституту геоніки» Академії наук Чешської Республіки, керівник геофізичної лабораторії, доцент, професор Технічного університету Острави.
Першим доповідачем пленарної сесії був М.А. Якимчук. Пан Микола підготував доповідь про геофізичні дослідження пошуків вуглеводневих скупчень в Українській морській антарктичній експедиції 2018 року. Проаналізовано результати геофізичних досліджень в Українській морській антарктичній експедиції 2008 року з корабля на маршруті Кейптаунський порт (Південна Африка) - Фолклендські острови - острів Кінг Джордж, а також на полігоні в районі Антарктичного півострова. Дослідження проводилися з використанням мобільних і прямих геофізичних методів і були спрямовані на вивчення глибинної структури океанічної літосфери по маршруту судна, виявлення можливих скупчень вуглеводнів та інших мінералів.
Використання цієї технології може мати значний вплив при пошуку промислових скупчень вуглеводнів у нетрадиційних водоймах (включаючи райони сланцевого розкидання, вугленосні утворення, кристалічні породи). Мобільні технології також можуть бути успішно використані при дослідженні слабо вивчених ділянок і блоків у межах відомих нафтових і газових родовищ, а також для оперативного виявлення і картографування великих концентрацій водню в районах інтенсивного дегазації водню.
Професор Зденик Калаб виступив з доповіддю на тему «Метадані геофізичних джерел даних у Чеській Республіці: дослідження в IGN» .
Геофізичні дані використовуються у багатьох секторах людської діяльності, наприклад, дослідження, вивчення геологічних структур, огляд джерел питної води, огляд мінеральної сировини, хоча ці дані використовуються і в інших галузях, таких як охорона навколишнього середовища, цивільне будівництво та археологія. Проте дані були відкритими і доступними лише обмежено в рамках міжнародних наукових мереж.
Затвердивши директиву INSPIRE (Інфраструктура просторової інформації в Європі), держави-члени ЄС взяли на себе зобов'язання забезпечити доступ до цифрових геонаукових просторових даних з єдиним описом метаданих. INSPIRE визначає 34 теми для екологічних даних. Геофізичні дані включені в теми Геологія і Зони природного ризику. Таким чином, в рамках проекту CzechGeo / EPOS було створено окрему тему для надання геофізичних даних у Чеській Республіці відповідно до вимог INSPIRE.
Проект CzechGeo / EPOS сприяє створенню сучасної європейської інфраструктури просторових даних. Використовуючи принципи INSPIRE, геофізичні дані стали доступними, сумісними та повторно використовуються через установи та національні кордони. У той же час, дані під контролем їх постачальника з точки зору ліцензування та оновлення. Як показано на прикладі сейсмологічних даних, це може забезпечити хорошу ресурсну інформацію для створення нових синтезів і застосувань.
Доктор природознавчих наук Ю.П. Майстренко доповів на тему «3D-термічний ефект молодої ерозії та відкладення в межах підвищеної частини північно-норвезького континентального окраїни».
Сегмент Лофотен-Вестеролен середньо-норвезького континентального краю зазнав піднесення і осідання під час пізнього кайнозою, що викликало значну ерозію в районі Лофотен-Вестеролен і осадження, головним чином, у басейні Верінг.
3D-термічне моделювання демонструє, що термічна картина нинішнього підземного шару характеризується наявністю термічно нерівноважених зон внаслідок кайнозойської ерозії та осадження на території Лофотен-Вестеролен. Ерозійна, позитивна, термічна аномалія досягає +27 ºC на глибинах 17-22 км в межах районів, де осадові та кристалічні породи були значно еродовані. Два відносних, негативних, теплових аномалії характеризуються мінімальними значеннями близько -70 ºC на глибині 17-20 км і -48 ºC на глибині 12-14 км в межах сусіднього глибокого океанічного басейну і впали континентального краю відповідно.