Більшість дослідників вважають Li-F граніти завершальною фазою магматизму коростенського комплексу. Автори дійшли іншого висновку: жильні Li-F граніти плутону — продукти кристалізації глибинних флюїдних потоків, які проникли у тріщинні порожнини порід плутону після формування магматичних масивів. Лізниківські граніти, на думку авторів, являють собою метасоматичні утворення, розвинуті по різновікових рапаківіподібних біотит-амфіболових гранітах під дією глибинних флюїдних потоків. Рідкіснометалеві граніти кам’яномогильського комплексу утворюють у Приазов’ї три масиви — Кам’яні Могили, Катеринівський і Стародубівський. Первісно всі гранітні масиви утворились у процесі кристалізації магматичного розплаву, яка згодом змінилась на метасоматичне перетворення гранітів. Післямагматичні зміни гранітів, що сприяли розвитку рідкіснометалевої мінералізації: 1) біотитизація; 2) мікроклінізація; 3) рання альбітизація; 4) грейзенізація; 5) пізня альбітизація. За даними термобарогеохімічних досліджень обґрунтовано та фізико-хімічно охарактеризовано стадійний розвиток післямагматичного перетворення гранітоїдів Кам’яних Могил — мікроклінізацію (500—600 °С), альбітизацію (430 °С), топазизацію (430 °С), окварцювання (430—440 °С), сульфідизацію (320 °С), пізню альбітизацію ( 290—420 °С), кристалізацію ксенотиму (200—210 °С), прожилкову флюоритизацію і ріст кристалів флюориту (125—155 °С). Кристалізація онгонітів здійснювалась за високої температури, яка на кінцевій стадії росту фенокристалів кварцу становила 1140 °С.
Цитування: Павлишин В.І., Чернієнко Н.М., Луньова І.М. Літій у надрах України. Частина 7. Генезис літієносних об’єктів: рідкіснометалеві граніти Українського щита. Мінерал. журн. 2024. 46, № 3. C. 16—28. https://doi.org/10.15407/mineraljournal.46.03.016
Повний текст статті «Мінералогічний журнал» 46 (3)