Охарактеризовано генезис літієносних об’єктів у такій послідовності: камерні пегматити Коростенського плутону, Пержанський рудний вузол, гідротермаліти Нагольного кряжу (Донецький басейн). Камерні пегматити Волині генетично розглянуто в такому аспекті: 1) зв’язок пегматитів із вмісними породами; 2) основні стадії пегматитоутворення — магматична, пневматолітова, мінералоутворення в камерах, гідротермально-метасоматична; 3) способи утворення мінералів — ріст мінералів у магматичному розплаві та утворення графічної зони; перекристалізація магматичного матеріалу та утворення пегматоїдної, блокової й мономінеральних зон; формування занориша і вільний ріст кристалів, зокрема кристалів-гігантів. Ріст останніх пов’язується з ресурсом глибинних флюїдних потоків. Фізико-хімічні умови утворення пегматитів наведено за результатами дослідження включень мінералоутворювального середовища. Пержанський рудний вузол — складна багатометальна структура, в якій співіснують генетично різні типи зруденіння, що не передбачені класичними мінерагенічними концепціями. Автори розвивають гіпотезу, згідно з якою формування рудоносних метасоматитів відбувалось під дією розчинів, які виокремились із магми, що продукувала пержанські граніти, і глибинних флюїдів. Народилось нове бачення формування Пержанського родовища, відповідно до якого у кристалізації його зруденіння брали участь CO2 флюїди — продукти дегазації, імовірно, ультраосновної магми. Кристали гентгельвіну росли під час метасоматозу гранітів (пневматолітово-гідротермальної переробки) за Т = 500—250 °С. Гідротермаліти Нагольного кряжу — загадкова структура в генетичному сенсі, насамперед тому, що в ній сульфідна мінералізація (галеніт, сфалерит, халькопірит тощо) асоціює з літієвою (кукеїт, донбасит). На підставі аналізу результатів детального дослідження найпоширенішого мінералу гідротермальних жил — кварцу і загальної мінералогії жил, зроблено такий висновок: жильні утворення Нагольного кряжу не є типовими гідротермальними жилами ні післямагматичного, ні метаморфогенного походження. За загальною історією формування вони найбільш подібні до так званих жил гідротермально-альпійського типу. Частка домішкової метеорної води у ювенільній воді могла сягати 50 %.
Цитування: Павлишин В.І., Чернієнко Н.М. Літій у надрах України. Час тина 6. Генезис літієносних об’єктів: камерні пегматити Коростенського плутону, Пержанський рудний вузол, гідротермаліти Нагольного кряжу (Донецький басейн). Мінерал. журн. 2024. 46, № 2. C. 03—18. https://doi.org/10.15407/mineraljournal.46.02.003
Повний текст статті в «Мінералогічний журнал» 46 (2)