З того часу Міжнародний Конгрес з карбону і пермі проводиться кожні чотири роки у різних країнах світу і є визначною подією у світовій геологічній науці. У цьому році конгрес приймав Інститут геології і мінералогії Кельнського університету. Цей університет заснований ще у 1388 р. і є одним з найстаріших у Західній Європі. Засідання відбувались в одному з підрозділів цього університету – Інституті геології і мінералогії, що розташований у новій будівлі неподалік від центру.
Місто Кельн – четвертий за величиною мегаполіс західної частини Німеччини, розкинулось на берегах р. Рейн та виникло на місці давньоримського поселення. В центральній частині міста сучасні споруди органічно вписуються у давню забудову. Найвідомішою спорудою серед останніх є знаменитий Кельнський собор, внесений в до списку світової спадщини ЮНЕСКО. Це місце паломництва людей з усього світу. Вхід до собору вільний, дозволяється фотографувати. Вражає величність споруди, яка побудована з пісковику, але вистояла під час нищівних бомбардувань у Другу світову війну. Неймовірна атмосфера, яку важко передати словами панує як всередині собору, так і ззовні.
Рух громадського транспорту в Кельні організований ідеально. За табло на зупинках можна звіряти годинник. Але, здається, що в місті основний вид транспорту – велосипедний. Для нього повсюди облаштовані спеціальні доріжки, велосипеди тут трапляються чи не на кожному кроці. В парках і скверах чимало бігунів різного віку і статі, а у вихідні влаштовуються вражаючі за чисельністю учасників пробіги.
У роботі Конгресу взяли участь вчені практично з усіх країн Європи, Азії, Африки, Австралії, Північної та Південної Америки, де поширені відклади карбону і пермі. Крім Німеччини, представницькі делегації прибули з Китаю, Росії, Франції, Іспанії, Бельгії, а також Казахстану, Великобританії, Польщі, Аргентини, Мексики, США, ПАР, Індії та багатьох інших країн.
Робота форуму відбувалась у таких основних наукових напрямах: стратиграфія, палеонтологія, тектоніка, фації і палеогеографія, басейновий аналіз, економічна геологія. Палеонтологічні доповіді стосувались різних груп викопної фауни і флори. Стратиграфічні проблеми, крім виступів та постерів, обговорювались також на засіданнях Міжнародних підкомісій зі стратиграфії кам’яновугільної і пермської систем.
Значна кількість доповідей стосувалась літології та геохімії, включаючи ізотопну геохімію, а також реконструкцій палеоклімату та положення континентів і океанів на різних етапах геологічної історії.
Горючим корисним копалинам були присвячені доповіді дослідників з Аргентини, ПАР та Індії, в яких були охарактеризовані вугленосні басейни Гондвани, включаючи і перспективи видобутку нетрадиційних вуглеводнів.
Новим напрямом стало обговорення питань використання глибинної теплової енергії, яка зосереджена, зокрема в кам’яновугільних відкладах Північно-Західної Європи. Декілька місяців тому в Євросоюзі була прийнята чотирирічна програма Interreg project Roll-out of Deep Geothermal Energy in NWE (DGE-ROLLOUT) з загальним бюджетом 18,7 млн євро. Програма передбачає комплексне вивчення кам’яновугільних відкладів Франції, Бельгії, Німеччини та Нідерландів з метою подальшого використання глибинних джерел енергії для промислових підприємств та населення. Досвід західноєвропейських країн може бути корисним для України, адже її східна частина (ДДЗ) має дуже схожу геологічну будову, але поки-що недостатньо вивчений потенціал глибинної геотермальної енергії.
Література:
- 19th International Congress on the Carboniferous and Permian, Cologne, July 29 – August 2, 2019. Abstracts // Kölner Forum Geol. Paläont., 23 (2019). – 345 p.